Сергій Коновець: абсолютно неправильно говорити, що "Нафтогаз" отримав прибуток завдяки зростанню тарифів

26.12.2016, 14:42:00

Марія Цатурян, заступник головного редактора РБК-Україна
26.12.2016

Фінансовий директор НАК "Нафтогаз України" Сергій Коновець впевнений, що результати поділу компанії за видами діяльності з'являться в 2018 році

Якщо минулий рік газовий монополіст «Нафтогаз України» завершив зі збитком у 25 млрд гривень, то за результатами 9 місяців 2016 року компанія демонструє чистий прибуток майже на аналогічну суму – до 25,5 млрд гривень. При цьому вперше за 6 років компанія не отримувала бюджетне фінансування. Левова частка прибутку НАК – виручка за транзит газу, який цього року збільшився на 10-12 млрд кубометрів. Допомогло компанії і зростання тарифів на послуги газо- і теплопостачання для побутових споживачів. Це дозволило НАК не фінансувати за рахунок прибутку збиткову діяльність від продажу газу. У «Нафтогазі» обережно прогнозують, що фінансовий план на 2016 рік буде виконаний, і компанія завершить рік з прибутком понад 20 млрд гривень. Куди НАК «Нафтогаз України» має намір витратити отриманий прибуток, про борги компанії та її контрагентів, про те, коли відбудеться розподіл компанії за видами діяльності, і як зміниться структура фінансів НАК у 2017 році, а також про те, навіщо компанії піднімати зарплати топ-менеджменту в інтерв'ю РБК-Україна розповів фінансовий директор «Нафтогазу України» Сергій Коновець.


Чому фінплан НАК «Нафтогаз України» на 2016 рік затверджується в кінці листопада поточного року, а не в минулому році?

– Для компанії «Нафтогаз України» це, на жаль, погана традиція. Минулого року наш фінансовий план на 2015 рік був затверджений у 20-х числах грудня. Тобто зараз порівняно з минулим роком навіть вийшло швидше. У 2014 році була аналогічна ситуація. Причин цьому безліч. Поточного року, наприклад, ми не змогли випустити за межі компанії фінплан до квітня, оскільки уряд тільки в кінці першого кварталу ухвалив рішення, якою буде ціна газу для побутових споживачів і теплокомуненерго. Звісно, до того моменту, поки у нас не було розуміння, якою буде ціна газу, сенсу відправляти фінплан міністерству на погодження не було.

Тобто виходить, що поки ви очікуєте того чи іншого рішення уряду, компанія працює наосліп?

– Ні, звичайно. У нас вже були такі роки, коли компанія працювала без затвердженого фінансового плану. У таких випадках накладаються обмеження на здійснення певних витрат. Наприклад, ми не можемо до затвердження фінплану здійснювати капітальні інвестиції, не можемо користуватися консалтинговими послугами. Це зв'язує руки.

Коли Кабмін встановив ціни на газ, ми склали фінплан і направили його до міністерства. Чотири рази нам його повертали, ми його погоджували з відомствами, враховували їх рекомендації. Цей процес тривав протягом трьох кварталів, ми враховували всі зауваження, які тільки можливі. Оскільки ми формували фінплан у квітні-травні, коли вже була визначена ціна на газ для певних категорій споживачів, то в цьому фінплані відображено факт першого кварталу і план до кінця року. Не можна сказати, що ті цифри у фінплані, які затвердив Кабмін 30 листопада, будуть повністю збігатися з нашими фактичними результатами за рік.

А коли планується затвердити фінансовий план на 2017 рік? Адже з ціною на газ вже є ясність.

– Насправді немає ясності, тому що не зрозуміло, чи буде продовжено механізм спеціальних зобов'язань щодо ціни на газ для населення і ТКЕ, а також щодо ціни на газ, який «Нафтогаз» купує в «Укргазвидобування», або з 1 квітня 2017 року стане ринкова ціна.

Крім того, на сьогодні відбувається узгодження розміру капітальних інвестицій підприємств «Нафтогазу» з наглядовою радою компанії. Планується, що остаточні рішення щодо цього питання будуть ухвалені до кінця першого кварталу 2017 року. Всі ці рішення суттєво впливатимуть на показники фінансового плану. Як тільки з'явиться ясність у цих питаннях, ми почнемо погоджувати фінплан із міністерствами для винесення його на затвердження урядом.

За планом у вас фінрезультат за підсумками року 21,3 мільярда гривень. Перше півріччя ви завершили з 21,8 мільярда. Якщо спиратися на результат дев'яти місяців, які фінпоказники будуть до кінця року?

– Згідно з затвердженим планом, перше півріччя 2016 року ми повинні були закінчити з прибутком у 19 мільярдів гривень. За результатами дев'яти місяців з урахуванням прогнозу на четвертий квартал, можна сміливо сказати, що ми перевиконаємо запланований результат.

У чому причини перевиконання?

– Складаючи фінплан у другому кварталі, ми закладали прогноз курсу гривні до долара 26,7, і він був зафіксований у програмі МВФ. Але фактично гривня не так сильно девальвувала, і за рік у нас збиток від курсових різниць прогнозується на 2 мільярди гривень менше, ніж ми планували. Ще 2 мільярди гривень – це результат істотного порівняно з планом збільшення обсягу транзиту. Тобто це два фактори, які від «Нафтогазу України» не залежали.

Наскільки порівняно з планом за результатами року буде перевищено обсяг транзиту?

– Фактичні обсяги транзиту на 10-12 мільярдів кубометрів будуть більше запланованих (планувався транзит в обсязі 70 мільярдів кубометрів, а фактично буде 80-82 мільярдів гривень). Це не лише вплине на істотне збільшення прибутку НАК «Нафтогаз України», а й матиме значний позитивний ефект на податкові надходження до держбюджету і суму сплачених компанією дивідендів у наступному році.

Який обсяг дивідендів планується перерахувати в 2017 році?

– До держбюджету 2017 року вже закладено, що сума дивідендів складе 50 відсотків від суми чистого прибутку 2016 року відповідно до фінансового плану. Але знов-таки, дивіденди нараховуються на фактичний прибуток, підтверджений аудитом. І якщо прибуток буде більшим, то й сума сплачених дивідендів зросте.

Давайте поговоримо про прибуток більш докладно. Минулий рік «Нафтогаз» завершив зі збитками в 25 мільярдів. За результатами першого півріччя 2016 року НАК отримала майже 22 мільярди гривень прибутку. Раніше ви говорили, що левова частка такого фінрезультату сформувалася завдяки зростанню обсягів транзиту. Які ще чинники формували позитивну динаміку?

– У фінзвітності за дев'ять місяців у розділі «Сегменти діяльності» ви зможете чітко побачити два основних джерела: прибуток від транзиту природного газу – 19,8 мільярда гривень, і прибуток від його реалізації – 4,7 мільярда гривень. У попередні періоди була така тенденція: ми отримували чималий прибуток від транзиту газу, але його було недостатньо для того, щоб покрити колосальний збиток, сформований від продажу газу побутовим споживачам і теплокомуненерго. Тобто відбувалося постійне крос-субсидування одного виду діяльності за рахунок іншого. Фінансовий результат від торгівлі газом довгі роки був негативним: навіть якщо ми отримуємо якийсь валовий прибуток від торгівлі газом, він нівелюється суттєвими сумами процентних витрат за кредитами (близько 8 мільярдів гривень на рік), які знову ж були взяті, щоб фінансувати збиткову діяльність з торгівлі газом. Важливо розуміти, що у фінзвітності за 9 місяців не відображено резерв сумнівних боргів, і він буде відображений у річній звітності, і, згідно з фінпланом, складе близько 4 мільярдів гривень. Приблизно на цю суму буде зменшено річний прибуток.

Про які сумнівні борги йдеться?

– Згідно з обліковою політикою компанії та вимогами міжнародних стандартів фінансової звітності, резерв нараховується на дебіторську заборгованість, яка сформувалася на початок року та протягом року не була погашена. Непогашення боргу протягом року, швидше за все свідчить, що у такого споживача газу серйозні фінансові проблеми і «Нафтогаз України» має всі підстави сумніватися в платоспроможності такого контрагента, тому такі борги називають сумнівними. І аудитори стежать, щоб ми, відповідно до облікової політики, створювали резерв сумнівних боргів на кожну звітну дату. Відповідно, ми формуємо резерв, і на цю суму зменшується прибуток.

При цьому треба зазначити, що нарахування резерву не означає, що компанія не вживає ніяких заходів щодо стягнення цих боргів. Так, наприклад, у 2015 році «Нафтогаз» отримав близько 4 мільярдів гривень боргів, на які був раніше нарахований резерв.

Левова частка резерву сумнівних боргів сформована за рахунок боргів ТКЕ за газ. На другому місці – борги облгазів, які постачають ресурс населенню. На сьогодні ми зобов'язані здійснювати продаж газу для потреб побутових споживачів, теплокомуненерго, релігійних організацій та Одеського припортового заводу, навіть за наявності боргів, відповідно до покладених на компанію спеціальних зобов’язань, що, звичайно, не сприяє зменшенню цих боргів.

У НАК немає контролю за платіжною дисципліною кінцевих споживачів тепла та газу – ми працюємо з облгазами і теплокомуненерго. Ми розуміємо, що облгази і ТКЕ не можуть отримати штрафи і пені з побутових споживачів. Але, з іншого боку, ми зобов'язані платити відсотки за кредитами, які ми змушені брати через те, що облгази і ТКЕ не розраховуються з нами вчасно. За 2016 рік ми заплатимо близько 8 мільярдів гривень за обслуговування кредитів.

Якщо вірити регулярним повідомленням «Нафтогазу України», останні кілька років платіжна дисципліна ТКЕ покращилася. Наскільки?

– Ми щотижня публікуємо статистику за розрахунками на нашому веб-сайті. Є регіони і компанії, які практично не мають боргів і розраховуються вчасно, є боржники, які не просто хронічно не платять, але і регулярно нарощують поточні борги. Платіжна дисципліна поліпшується, оскільки останні кілька років діє механізм автоматичних розрахунків за природний газ через рахунки зі спеціальним режимом використання (рахунки, на які надходять кошти споживачів комунальних послуг, і автоматично відбуваються відрахування ТКЕ «Нафтогазу України» за спожитий природний газ, – ред.). Хочу нагадати, що введення таких рахунків було однією з вимог МВФ. Цей механізм дозволив істотно поліпшити платіжну дисципліну. Після введення спецрахунків у багатьох компаній заборгованість зменшувалася, або принаймні не збільшувалася. Звісно, ми розуміємо, що є борги попередніх періодів, які складно виплачувати, а є ситуації, коли на тлі старих нарощується нова заборгованість.

За 2012 рік ТКЕ відібрали без оплати 3,9 мільярда кубометрів газу, за 2013 рік — ще 6,7 мільярда кубометрів. Нам вдалося домогтися, щоб за 2015 рік відібраний «у борг» обсяг скоротився до 1,9 млрд кубометрів. «Нафтогаз України» не може не включати штрафи і пені в наші контракти з виробниками тепла і постачальниками газу.

Але як же, наприклад, теплокомуненерго можуть не накопичувати борг, якщо в урядовій постанові №217 від червня 2014 року порядок спецрахунків прописаний таким чином, що при розрахунках ТКЕ за газ, спожитий у цьому періоді, НАК зараховує їх як сплату за старими боргами? Виходить, що в цій системі теплоенергетичні компанії завжди будуть вашими боржниками і підпадатимуть під штрафні санкції...

– По-перше, при розрахунках за постановою №217 враховуються не всі борги ТКЕ за газ перед нами, а тільки та їх частина, яка накопичилася з 1 вересня 2015 року. Відповідно до 217-ої постанови, проблема старих боргів ТКЕ не може бути вирішена, оскільки на 1 вересня 2015 ТКЕ вже мали близько 15 мільярдів гривень боргів за газ перед нами без урахування штрафних санкцій.

По-друге, це ж не проблема «Нафтогазу України», що в період формування боргів тарифи на тепло, встановлені для теплокомуненерго регулятором (НКРЕКП, – ред.) за участю місцевої влади, не покривали їх витрати, а рівень збору платежів з населення був неповним. Вийшло, що ця ситуація була не нами створена, але в підсумку її переклали на плечі «Нафтогазу».

Нещодавно був ухвалений закон, у якому йдеться про реструктуризацію заборгованості теплокомуненерго за спожитий газ (закон №1730-19 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих підприємств за спожиті енергоносії», – ред.).

У цьому документі прописані механізми реструктуризації старої заборгованості, накладення мораторію на нарахування штрафів і пені та списання штрафів, які продовжують накопичуватися через старі борги. Ми розуміємо, що, не звільнившись від старого боргового тягаря, теплокомуненерго будуть весь час накопичувати заборгованість. Крім реструктуризації заборгованості, уряд ухвалив ще низку інших ініціатив – розстрочка платежів за послуги опалення, регуляторне зниження ціни на газ для виробництва тепла для бюджетних організацій та ін.

У всіх цих ініціатив є одна спільна риса – весь фінансовий тягар лягає на «Нафтогаз». Я вже говорив, що через те, що з нами енергетичні підприємства не розраховуються за газ у повному обсязі, ми щороку сплачуємо близько 8 мільярдів гривень відсотків за кредитами. «Нафтогазу» жоден банк не сказав: «Ми пробачимо вам відсотки за кредитом, оскільки ваші контрагенти не розрахувалися вчасно, і ви не можете отримати з них штрафи». І виходить, що в результаті НАК бере на себе всі ці витрати.

Оскільки ця ситуація була спочатку створена державою, ми пропонували, щоб ТКЕ реструктурували борги, їм списали штрафи, але не повністю за наш рахунок, а у НАК теж би відбувалося певне списання частини боргу держбанкам. Але цього не сталося. При цьому нам багато говорять, мовляв, ви ж прибуткові, ось за рахунок прибутку і покриєте все. Але тоді ми знову повертаємося до згубної практики крос-субсидування одних видів діяльності за рахунок інших. Адже прибуток державної компанії належить усьому народу, і цей прибуток можна було б через дивіденди розподілити по-іншому, наприклад на потреби медицини або армії, а не на покриття збитків ТКЕ.

Яка частка продажу газу в загальних показниках прибутку?

– Якщо говорити про прогноз на 2016 рік, то в сегменті оптової торгівлі газом ми вийдемо на невеликий прибуток – близько 1-2 мільярдів гривень (з урахуванням нарахованого резерву сумнівних боргів). 90 відсотків загальної чистого прибутку, як я вже говорив, – прибуток від транзиту. І зовсім неправильно говорити, що «Нафтогаз» отримав прибуток завдяки зростанню тарифів. Це не так. Просто раніше прибуток від транзиту «з'їдався» збитками від продажу газу. А зараз наш прибуток від транзиту просто перестав перекривати збитки від діяльності з продажу газу, яка після зміни ціни перестала бути збитковою.

Незважаючи на те, що компанія вийшла на прибуток, НАК продовжує відчувати серйозний дефіцит власних коштів. Він становить майже 19 мільярдів гривень. У чому причина?

– Насправді дефіциту немає. Це питання семантики, що ми називаємо «дефіцитом». Довгий час «Нафтогаз» був не тільки збитковою, але і колосально дефіцитною компанією, яка фінансувалася за рахунок держбюджету. Тому МВФ у якості цільових показників для України відстежує не лише розмір дефіциту бюджету, але і сукупний дефіцит бюджету та «Нафтогазу». У технічному Меморандумі з МВФ навіть наведена методика, відповідно до якої розраховується касовий дефіцит «Нафтогазу».

Мінфін, як міністерство, яке відповідає за виконання Меморандуму з МВФ, багато років тому наполіг на ухваленні фінплану для НАК не тільки за формами, передбаченими чинним законодавством, але і ввів форму «Основні показники руху грошових коштів». У цій формі і було використано поняття «дефіциту», щоб демонструвати, яка у компанії потреба у фінансуванні. Ця потреба покривалася за рахунок дотацій з бюджету або за рахунок залучення нових кредитів.

Тобто в даному випадку термін «дефіцит» – це умовний застарілий термін, і ми його вживаємо тільки в додатковій формі фінплану, запропонованій Мінфіном. Якщо говорити про загальноприйняту міжнародну практику складання фінансової звітності, яку ми використовуємо, то 2016 рік є бездефіцитним для нас. 18,9 мільярда гривень, які ми вказали у фінплані під терміном «дефіцит», включають усі наші чисті надходження від операційної діяльності, мінус планове погашення кредитів. Якщо враховувати тільки результат операційної діяльності, як це прийнято у світовій практиці, то у «Нафтогазу» немає дефіциту.

Якщо це виключно умовний термін і немає дефіциту 18,9 мільярда, то чому в пояснювальній записці до фінплану на 2016 рік, який ви подали на Кабмін, вказується, що частково дефіцит буде погашатися за рахунок кредиту ЄБРР на 300 мільйонів доларів? Однак спочатку цільовим призначенням кредиту була закупівля газу.

– Зверніть увагу, що в документі є графа «Повернення кредитів» – майже 41 мільярд гривень. А залучено кредитів на близько 21 мільярд гривень, і якщо говорити про реальний дефіцит або профіцит, то графа «Повернення кредитів» не повинна враховуватися, тоді ви побачите, що у компанії профіцит плюс 22 мільярди гривень. За методикою Мінфіну, яка застосовується багато років, дефіцит, грубо кажучи, визначався як різниця між усіма надходженнями та тим, що нам потрібно заплатити (включаючи планове погашення кредитів). Покриття цього дефіциту – це кошти бюджету або нові кредити. Мова йде не тільки про позику ЄБРР, але і про всі залучені нові позики. Але фактично ми погашаємо більше, ніж ми беремо кредитів, тому дефіциту в нас немає.

Який у «Нафтогазу» зараз кредитний портфель?

– Загальний кредитний портфель до кінця року складе близько 66 мільярдів гривень, стільки ж, скільки було на початок року. Заборгованість за кредитами не змінилася через девальвацію гривні, якщо взяти цю ж заборгованість у доларовому еквіваленті, то на початок року вона становила 2,8 мільярда доларів, а на кінець року прогнозується у сумі 2,5 мільярда доларів.

Цільове використання, якщо ми говоримо про «Нафтогаз» як окрему юридичну особу, а не про групу компаній – це завжди позики, залучені на закупівлю газу. Якщо говорити про наші дочірні компанії, то вони залучають кредити для капітальних інвестицій.

Кабмін затвердив надання держгарантій МБРР (підрозділ Світового банку) на суму 500 млн доларів за зобов'язаннями НАК «Нафтогаз України» перед Citibank і Deutsche Bank. Тобто Світовий банк безпосередньо гроші «Нафтогазу України» не видає, а надає їх іншим комерційним банкам, а перед СБ за компанію ручається уряд?

– Так, це правда. Потрібно розуміти, що Світовий банк – міжнародна фінансова організація. Але на відміну від інших МФО, наприклад ЄБРР, статут Світового банку не передбачає прямого кредитування юридичних осіб, тільки кредити урядам держав. Але Світовий банк може видавати гарантію на інші фінансові інститути. Відповідно, єдина можливість, за якої НАК може отримати фінансування від Світового банку, – це надання гарантій на який-небудь інший комерційний банк. У даному випадку йдеться про консорціум двох комерційних банків: Citibank і Deutsche Bank. А Світовий банк при цьому одержує від уряду України суверенну гарантію.

Коли будуть підписані кредитні договори і НАК зможе почати закупівлю газу за ці гроші?

– Всі кредитні договори знаходяться в стадії остаточного узгодження, і до кінця року планується підписання. У січні-лютому 2017 року ми плануємо розпочати закупівлю газу, використовуючи цей кредит.

Чому потрібна така складна схема? Адже «Нафтогаз» може взяти кредит у цих європейських банків під держгарантії, наприклад?

– На жаль, жоден комерційний банк не готовий надати «Нафтогазу» нові кредити на прийнятних умовах, навіть під держгарантії, – кредитний рейтинг України й «Нафтогазу» зараз невисокий. Тому єдина можливість отримати для нас цю позику – під гарантію Світового банку. Що означає ця гарантія? Якщо ми не розраховуємося, існує декілька механізмів забезпечення боргових зобов'язань. Один з них – спрямувати частину нашої виручки, отриманої від споживачів газу, на погашення кредиту. Але в найгіршому випадку вступає в силу гарантія Світового банку, який покриє цю позику. Потім Світовий банк звертається до уряду України, і держава погашає цей борг. По-іншому ця схема не працювала б, оскільки Світовий банк не давав гарантію на комерційні банки без держгарантії уряду України, а ті, своєю чергою, не давали б нам позику без гарантії СБ.

Чому Світовий банк не може надати цей кредит не через інші банки, а уряду України під держгарантії?

– Тоді б ця позика була в межах ліміту макрофінансової допомоги. У цієї допомоги для України є загальний ліміт за всіма програмами. І в рамках цієї угоди Європейський інвестиційний банк поступився частиною свого ліміту Світовому банку за деякими своїми інфраструктурними проектами, за якими поки ще не зрозуміло, коли вони будуть фінансуватися. Таким чином, Світовий банк отримав додаткову квоту, яку він зміг поширити на нашу угоду. Вигода цієї угоди для України в тому, що ми не зменшуємо загальний ліміт макрофінансової допомоги Україні у Світовому банку, а позика йде як доповнення до неї. Адже уряд дуже чітко визначив параметри фінансової допомоги «Нафтогазу», і цього року було чітко прописано, що компанія не буде отримувати ні копійки з держбюджету. І ми рухаємося в цьому руслі. Більше того, ми – найбільший платник податків у країні. Але допомога у вигляді державних гарантій на якийсь час збережеться. Після того як будуть повністю повернені кредити Світового банку, ЄБРР і запланована на 2017 рік аналогічна угода з IFC (Міжнародна фінансова корпорація, що входить до структури СБ, – ред.) на суму близько 150 млн доларів, «Нафтогаз» буде повністю розраховувати на свої сили. Ми плануємо погасити позики до 2019 року.

Закупівлю газу НАК буде оплачувати за рахунок кредитних коштів. Тоді на які цілі буде витрачено прибуток?

– Це питання також пов'язане з планом на 2017 рік. У нас є три варіанти, куди компанія може спрямувати зароблені кошти. Один з них – вкласти в нові проекти, наприклад у розвиток і буріння нових газових свердловин, розробку родовищ або в проекти, пов'язані з енергоефективністю. Другий – спрямувати кошти на погашення кредитів, в тому числі держбанкам. І третій варіант – виплатити дивіденди до держбюджету. В якій пропорції буде розподілений прибуток за цими напрямками – питання, яке зараз узгоджується з наглядовою радою компанії та остаточно буде вирішене урядом, коли ухвалюватиметься фінплан.

Наскільки я розумію, з пропорцією за дивідендами є ясність – 50% від прибутку...

– Зараз у бюджеті 2017 року закладено саме такий параметр. Але загалом питання дивідендів – це не питання до менеджменту «Нафтогазу». Скільки скажуть, стільки й заплатимо. Ми зможемо використовувати лише ту суму, яка у компанії залишиться після виплати дивідендів. Питання погашення кредитів або інвестицій у капітальні проекти теж важливе, і ми зараз з наглядовою радою працюємо над пріоритетами і розробкою середньострокової та довгострокової стратегії, а також детального інвестиційного плану. Коли ми погодимо це з наглядовою радою, тоді ми зможемо визначитися, як розпорядитися прибутком, що залишиться після сплати дивідендів.

І все-таки, які у НАК плани щодо інвестицій у розвиток внутрішнього видобутку?

– Наші плани вже були презентовані в рамках Програми ПАТ «Укргазвидобування» «20/20»: збільшити видобуток газу до 20 мільярдів кубометрів до кінця 2020 року. Ці плани досить амбітні й вимагають істотних інвестицій у видобуток газу вже в 2017 році. Мова йде про десятки мільярдів гривень.

Ви плануєте залучати кредити на інвестиції у внутрішній видобуток?

– Залежно від того, яким буде розмір цих капітальних інвестицій, буде зрозуміло, чи необхідно залучати додаткові позики чи нам вистачить тих грошей, які у нас є, і чи будемо ми надлишок коштів направляти на погашення наявних позик. Тобто куди ми спрямуємо прибуток після сплати дивідендів, залежить від інвестиційного плану на найближчі п'ять років, перш за все, ПАТ «Укргазвидобування».

А коли ви визначитеся з інвестпланом і стратегією розвитку?

– Протягом найближчих місяців.

У 2016 році компанія збільшила внутрішні витрати на зарплати членів правління, директорів, службові відрядження, на послуги транспорту, юридичні послуги. При цьому НАК збирається збільшувати заробітні плати менеджменту і наступного року. Окрема графа у фінплані – це «витрати на послуги зовнішніх радників», залучення яких обумовлене рішенням наглядової ради від 13-14 липня 2016 року на інвестиційно-банківські послуги. На ці цілі планується витратити 7,3 мільйона доларів, з яких 3 мільйони – у цьому році. Що це за радники? І чому необхідно збільшувати і без того високі зарплати в НАК?

– Є думка, що в бідній країні люди повинні отримувати низьку зарплату, тим більше в державних компаніях. Але довгий час деякі колишні керівники «Нафтогазу» отримували по тисячі доларів на місяць, при цьому купували вілли, дорогі автомобілі, літаки і навіть політичні партії. От тоді це нікого не бентежило?

Моє питання не про стару команду, а про чинну. Зрозуміло, що зарплата менеджменту повинна бути гідною. Але вона й зараз далеко не маленька. Навіщо потрібно підвищувати зарплатний фонд компанії?

– Зарплата не повинна бути гідною, зарплата повинна бути конкурентною, якщо ви хочете побудувати нормальний прибутковий бізнес. Керівникові, який отримує ринкову «білу» зарплату, немає сенсу брати хабарі й «сидіти на відкатах». Навпаки, якщо ви як власник (я кажу про державу) наймаєте менеджера, наділяєте його колосальними повноваженнями й відповідальністю, але платите зарплату в десятки разів нижчу за ринкову, ви створюєте цим ґрунт для корупції. Крім того, жоден висококласний менеджер до вас не піде, обравши роботу «по-білому» в приватному бізнесі. А прийдуть на низьку зарплату в основному потенційні корупціонери або непрофесіонали.

Якщо ви запитаєте, який рівень компенсації в держкомпаніях у будь-якій цивілізованій розвиненій країні, вам дадуть відповідь, що він такий, який дозволяє держкомпанії конкурувати за фахівців з приватним бізнесом. Це необхідно для того, щоб у компанію приходили працювати люди з хорошою освітою, досвідом роботи. І чому менеджер, який отримав гарну європейську освіту, працював у престижних іноземних компаніях і може якісно керувати державним підприємством, повинен отримувати зарплату в десять чи двадцять разів нижчу за ринкову? Айварас Абромавічус, коли був міністром економіки, підняв це питання. Вперше було ухвалено постанову, котрою уряд визначив, якою має бути зарплата керівництва і винагород відносно середньої зарплати в галузі. Відповідно, першими у нас вийшли на ринковий рівень зарплати членів правління компанії.

Використовуючи цей принцип, ми провели аналіз українського ринку з допомогою аудиторської компанії і почали коригувати зарплати своїх співробітників відповідно до ринкового рівня. За багатьма позиціями їх не потрібно було піднімати, оскільки вони цілком відповідали цьому критерію. У деяких випадках, навпаки, довелося збільшувати, щоб залучити висококваліфікованих фахівців. Останні два з половиною роки я особисто зіткнувся з проблемою пошуку висококласного фахівця на посаду директора департаменту інформаційних технологій, тому що такі фахівці не будуть працювати за неринкову зарплату. Щоб залучити якісний персонал, не потрібно нічого платити більше, потрібно просто платити на рівні ринку. І це позитивно впливає на результати. Наприклад, Олег Прохоренко (голова правління ПАТ «Укргазвидобування», – ред.) вже кілька разів відпрацював свою зарплату тим, що прибрав кілька серйозних корупційних схем у сфері закупівель на підприємстві. Для держави вигідніше платити фахівцю ринкову зарплату й отримувати значно більше прибутку.

До кінця першого кварталу очікується рішення в одному зі спорів НАК «Нафтогаз України» і російського «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі. Якщо рішення будуть позитивними для України, варто очікувати, що вже в наступному році компанія буде розділена за видами діяльності?

– У Стокгольмському арбітражі вже пройшли слухання, і перше рішення (за контрактом купівлі-продажу газу, – ред.) очікується вже в кінці березня, максимум в кінці квітня. А за транзитним позовом – у другому кварталі. Тобто до цього моменту про анбандлінг (unbundling - поділ компанії за видами діяльності, – ред.) «Нафтогазу» мова не йде. Але нам ніщо не заважає готуватися до цього процесу. На рівні уряду працює робоча група з трьома підгрупами. Вже сформовано статутний капітал та затверджено статут нової компанії «Магістральні газопроводи України». Нам потрібно зрозуміти, якою буде роль європейських і американських компаній в управлінні українською ГТС.

Для цих цілей ми якраз хочемо найняти інвестиційний банк або інвестиційного радника, який і виступить посередником у переговорах між Україною та потенційними інвесторами. Можливі кілька варіантів залучення такого інвестора: або спільне управління, або ж концесія. Поки нам складно говорити, який зі шляхів обрано, у будь-якому випадку, це буде рішення уряду. Зараз ми формуємо фінансовий план на 2017 рік, виходячи з припущень, що анбандлінг буде проведено в кінці 2017 року, тобто результати анбандлінгу побачимо лише в 2018 році.

Відповідно до рекомендацій МВФ, до квітня 2017 року буде діяти тимчасовий механізм коригування тарифів на газ. Далі – лібералізація ринку, у НАК повинні з'явитися конкуренти у вигляді приватних газотрейдерів. Як це позначиться на фінансах «Нафтогазу України»?

– Спочатку МВФ рекомендував, що механізм спеціальних зобов'язань щодо вартості газу для населення буде діяти протягом перехідного періоду (до рішення Стокгольмського арбітражу, – ред.). Тобто два опалювальних сезони. Проблема в тому, що чинний механізм субсидій «заточений» під одну компанію – НАК «Нафтогаз», яка продає через облгази газ для потреб населення. Згідно з вимогами МВФ, ми повинні лібералізувати ринок таким чином, щоб газ населенню могла продавати будь-яка компанія, що має відповідну ліцензію. Для цього необхідно провести монетизацію субсидій, хоча б часткову. Тому що чинний механізм субсидування не стимулює споживача до економії.

Зараз розробляються різні варіанти зміни механізму субсидування. І залежно від того, яким він буде, ми будемо розуміти, як це позначиться на фінансах НАК. Може бути так, що механізм спеціальних зобов'язань буде продовжено на якийсь час, що знову вимагатиме оновлення домовленостей із МВФ. Тоді наш статус-кво буде продовжений ще на один рік. У разі ж лібералізації ринку, виникне конкуренція, і споживач зможе купувати газ не тільки у «Нафтогазу». Адже одна з цілей реформи ринку полягає саме в створенні конкуренції, яка забезпечить справедливу ринкову ціну газу для споживача.