Віктор Контний
Начальник зміни на Новояворівській ТЕЦ, ТОВ “Нафтогаз Тепло”
Щойно зникає живлення, вся зміна залучає аварійні протоколи. На виконання інструкцій у таких випадках маємо не більше 5-10 хвилин. Ціна помилки вкрай висока. А в мінусові температури кожна хвилина на вагу золота. Бо якщо система встигне промерзнути, то для міста це обернеться гуманітарною катастрофою.
Повномасштабне вторгнення росії змінило ритм життя всіх міст нашої країни. Не виняток і Новояворівськ на Львівщині. Від самого початку бойових дій наша громада згуртувалася та почала активно допомагати військовим і всім, хто на фронті. На схід від нас їхали тонни волонтерської допомоги, а у зворотному напрямку тягнулися колони біженців. Люди, які тікали від війни на захід України, перш за все шукали безпечне місце, де можна перечекати з сім’єю активну фазу бойових дій. Втім, як виявилося, безпечних місць в Україні не лишилося.
13 березня 2022 року близько шостої ранку мене буквально підкинуло на ліжку. Вибухи за вікном були настільки потужними, що з кожною секундою думки ставали все тривожнішими. Перша реакція – шок. Час немов сповільнився. Діяв виключно на інстинктах. Розбудив дружину та дітей, потягнув напівсонних до коридору. З вулиці продовжували долинати гучні жахливі звуки. Вібрація була така, що здавалося, ніби почався землетрус. Але невдовзі все стихло. Тоді на заміну звуків від розривів снарядів прийшов цілий хор сирен швидкої допомоги. Визирнув на вулицю й побачив, як реанімобілі вишикувалися до Міжнародного центру миротворчості та безпеки. Окупанти випустили по полігону понад 30 ракет. Цей день та наслідки ворожого обстрілу наша громада не забуде ніколи.
Попри те, що після пережитого панічні настрої в місті значно посилилися, про виїзд із Новояворівська я навіть не думав. По-перше, ми з колегами ще не завершили опалювальний сезон. По-друге, я не міг уявити, як існувати без улюбленої роботи, якій віддав понад 20 років свого життя. І по-третє, відчував свою відповідальність перед земляками та вимушеними переселенцями, які перебували в місті. Якби кожен із моїх колег за першої ж нагоди втік, то хто б подавав гарячу воду та опалював домівки десятків тисяч людей? Відповідь очевидна.
Масована ракетна атака на Яворівський полігон вкотре дала зрозуміти найважливіше – до опалювального сезону 2022-2023 рр. слід готуватись максимально ретельно. Весь наш колектив проходив регулярні інструктажі та протиаварійні тренування. Кожен відточував план дій на випадок надзвичайних ситуацій. До найважчої зими в історії нашої країни персонал та обладнання Новояворівської ТЕЦ були готові на всі 100 відсотків.
Цей опалювальний сезон і справді видався непростим. Ворог один за одним обстрілював об’єкти критичної інфраструктури. Почалися перебої з електропостачанням. Наше завдання полягало в збереженні обладнання ТЕЦ та якнайшвидшому відновленні подачі тепла.
Щойно зникає живлення, вся зміна залучає аварійні протоколи. На виконання інструкцій у таких випадках у нас є не більше 5-10 хвилин. Ціна помилки вкрай висока, бо можна лишитись без насосів, турбін чи котла. Для прикладу, не перекрив вчасно газ на котел – створив вибухонебезпечну ситуацію. Якщо ж щось вийде з ладу, швидко запуститися вкрай проблематично. А в мінусові температури кожна хвилина на вагу золота. Бо якщо система встигне промерзнути, то для міста це обернеться гуманітарною катастрофою.
На щастя, завдяки злагодженій роботі всієї нашої команди та швидким діям енергетиків Новояворівськ весь сезон провів у теплі та з гарячою водою.
Нас не зламали провокації ворога і не зупинили обстріли. Ми згуртувалися, стали сильнішими, витривалішими та вже розпочали підготовку до наступної зими. Я вірю, що на нашу країну чекає світле, тепле та мирне майбутнє.