Путін вистрелив собі в коліно
Олексій Чернишов: У вашій книзі «Нова мапа світу», виданій у 2020-му, йдеться про зміну геоекономічного ландшафту через численні чинники. Як змінилося ваше бачення з того часу, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну?
Деніел Єргін: Зміни, які ми спостерігаємо – це повний відхід від Росії. Це більше не супердержава в енергетиці. Вона зменшила свою роль у світі сама. Європа розірвала зв’язки з Росією і вже не має тієї залежності в енергетиці, як було колись. При цьому РФ посилює зв’язки з Китаєм.
Олексій Чернишов: Європейські країни останніми роками стикаються з набагато більшими цінами на енергетику, ніж США або Китай. Що треба зробити, щоб забезпечити енергонезалежність Європи?
Деніел Єргін: Так, вони платять дуже велику ціну. Китай купує нафту дешевше від Росії. США отримує вигоду від скрапленого газу. Але в енергобезпеці важливу роль грає розвиток відновлюваних джерел. І європейцям потрібно будувати нову модель енергобезпеки. Перехід на відновлювані джерела енергії – важливий тренд для Європи, інакше вона не зможе розвʼязувати енергетичні проблеми.
Але ось канцлер Шольц їздив у Сенегал і Канаду – просив зріджений природний газ, у Казахстані – нафту. Європа також думала, що їм Америка допоможе. Але американська допомога не стала основою європейської економіки.
Олексій Чернишов: Чи можна вважати, що американські компанії замінили російський газ для Європи?
Деніел Єргін: До 50% зрідженого газу, який імпортує Європа, походить із США. Америка стала дуже важливою для енергобезпеки Європи, що кілька років тому неможливо було уявити. Норвегія також зробила значний внесок у зменшенні залежності ЄС від російського газу.
Олексій Чернишов: Як ви оцінюєте західні санкції проти російського нафтогазового сектору? Як їх можна зробити більш ефективними, аби підірвати воєнні потуги Росії?
Деніел Єргін: Нафту і газ тут треба розділити. Європа обмежила імпорт російської нафти. З одного боку, вони хотіли позбавити Росію надходжень, необхідних для військового бюджету Росії. З іншого – щоб нафта все-таки надходила. Рішення обмежити ціну до $60/барель, що дозволило росіянам втриматися на ринку – дещо суперечливе. Росія змогла обійти санкції щодо нафти своїм тіньовим флотом, який мандрує по морях і океанах.
Занепокоєння, що у світі буде недостатньо нафти без Росії – це неправда. Тому що, наприклад, цього року китайська економіка слабша, і їм потрібно менше нафти. Ціна впала нижче $80/барель. І на Близькому Сході криза: незрозуміло, як далі реагуватиме Ізраїль на ракети з Ірану.
Путін прорахувався, він неправильно оцінив Україну і її військову міць. Він думав, що США триматимуться осторонь. І що Росія й далі поставлятиме газ. Але їм підірвали газовий зв’язок з Європою. Треба посилювати санкції щодо нафти.
Олексій Чернишов: Російські нафта і газ все ще постачаються до Європи, навіть транзитом через територію України. Як би ви оцінили результати санкцій, які цивілізований світ наклав на Росію, від 1 до 10?
Деніел Єргін: На чотири–п’ять. У Путіна був час, щоб закупити кораблі для транспорту нафти. І країни на кшталт Китаю були раді купувати дешеву російську нафту. Але з часом ми будемо бачити більше результатів від санкцій. Передусім це обмеження доступу до технологій, які допомагають добувати і переробляти нафту. Китайці поки не готові будувати нові нафтогони, щоб доправляти російський газ на схід. Якщо таке станеться, то на розбудову знадобиться чотири–п’ять років.
Однак для західного світу стало сюрпризом, що російська економіка працює, попри санкції, на воєнних рейках.
Потенціал України: видобуток газу та енергоефективність
Олексій Чернишов: Що потрібно зробити Україні, щоб вдосконалити свою енергетику?
Деніел Єргін: Україна має великий потенціал, щоб стати енергетичним гравцем, навіть енергохабом для Європи в контексті системи розподілу газу. Є потенціал для відновлювальної енергетики – сонце, вітри. Ядерна енергетика.
У 2011-2012 роках ми опрацьовували разом з українськими колегами потенціал України. Тоді звучало, що Україна має значний потенціал з видобутку газу. Великі поклади сланцевого газу, які поки що не були використані. Були занепокоєння природоохоронного характеру, внутрішня опозиція. Але і російська дезінформаційна кампанія зіграла свою роль.
До анексії Криму в 2014 році я був у Санкт-Петербурзі на Національному економічному форумі, і людина з оточення Путіна кричала мені, що видобуток сланцевого газу – «це варварство, що це отруюватиме дітей Східної Європи». Але ж є технології, які дозволяють робити це безпечно.
Коли завершиться війна, Україні варто провести вже незалежну від Росії оцінку видобутку сланцевого газу, там може бути великий потенціал. А яким ви бачите потенціал енергетики України?
Олексій Чернишов: Україна має всі передумови для того, щоб стати важливим енергетичним хабом об’єднаної з ЄС енергосистеми. У нас великі поклади природного та сланцевого газу. Ми можемо стати великим експортером як газу, так і електрики на його основі. Ми вже задовольняємо свої потреби завдяки власному газовидобуванню. Маємо систему газотранспорту, яка спроможна транспортувати газ щонайменше 150 млрд куб. м природного газу на рік.
Ми повинні думати не лише про схід і захід, а й про транзит із півночі до заходу або з півдня до заходу. Європа споживає 400 млрд кубометрів газу на рік. Хоча через розвиток альтернативних джерел енергії ця цифра скорочуватиметься, природний газ відіграє важливу роль в багатьох розвинених країнах, наприклад, в Німеччині.
Нафтогаз зосереджений на збільшенні видобутку, використанні наших підземних газових сховищ, які є найбільшими в Європі, ми також почали генерувати електроенергію.
Деніел Єргін: Як тільки війна закінчиться, і економічне відновлення в Україні справді розпочнеться, Європа буде дуже зацікавлена в тому, аби інтегрувати Україну в свою енергетику. Щодо споживання газу в Європі. У 2023 році потреби в газі значно скоротилися у порівнянні з 2021 роком. Але в основному це було результатом війни – зросли ціни через дефіцит, який створив Путін.
Природний газ відіграє важливу роль в енергосекторі, в забезпеченні роботи датацентрів. У США все більше природного газу використовують для генерації електрики. Міжнародні компанії були дуже зацікавлені у допомозі Україні в розробці сланцевого газу. Але їх відкинули і українська опозиція, і дії Росії. Думаю, інтерес із часом відновиться. Варто відзначити, що в Україні сильні фахівці в енергетиці, це також важливо.
Варто відзначити, що в Україні сильні фахівці в енергетиці, це також важливо.
Олексій Чернишов: Перспективи видобутку сланцевого газу в Україні – дійсно економічна загроза для Росії. У 1970-ті роки Україна виробляла до 70 млрд куб. м газу на рік – в рази більше, ніж зараз. Після розпаду СРСР Росія подавила українське газовидобування. Але дешевий газ має свою вартість. І дешевий газ із Росії коштував Україні політичної, фінансової, економічної залежності. І, до речі, це було частиною причини вторгнення. Маємо це визнати.
Тепер Україна – незалежний енергетичний гравець, який планує експортувати енергоресурси. Маємо зосередитися на підвищенні енергоефективності. Інвестиції у це потребують успішних реформ в енергетичному секторі. Ви бачили багато різних країн на різних етапах розвитку. Як ви вважаєте, яким має бути перший крок України для реформування енергетики?
Деніел Єргін: Важливим кроком може бути підвищення енергоефективності. Я завжди вбачав енергоефективність як джерело енергії. Японія добре використала енергоефективність для розвитку економіки. США зараз вдвічі більш енергоефективні, ніж вони були 20 років тому, завдяки вдосконаленню виробничих процесів та транспортування. Ніхто від них такого не очікував.
До війни Україна дійсно була найменш енергоефективною в Європі. Але ви розвиваєте свою енергетичну стратегію.
Олексій Чернишов: Україна протистоїть повномасштабній агресії Росії вже третій рік. Енергетики забезпечують світло в домівках людей, часто ризикуючи своїм життям. Що побажаєте нам найближчим часом в секторі енергетики? Думаю, що Україна матиме можливість потрапити в вашу наступну книжку або в наступне видання «Нової мапи світу» як реформована держава і переможець у війні проти Росії. Україна дуже змінюється зараз. І змінює геополітичний ландшафт.
Деніел Єргін: Робота українських енергетиків під постійними атаками Росії – це героїзм. Вірю, що Україна переможе і стане успішною. Коли завершиться війна, США та ЄС мають допомогти вам у відновленні енергосектору, стати енергохабом для Європи і невідʼємною частиною європейської економіки.
Сподіваюся, що ви створите нову мапу енергетичного сектору для Європи і зробите внесок у стабільність та безпеку енергосектору всього світу.
Підготовлено Forbes Ukraine.