Про опалювальний сезон, перспективи газовидобування в Україні та «енергоактиви» олігархів – інтерв'ю для NV

Голова Правління
Олексій Чернишов
Олексій Чернишов обійняв посаду голови правління НАК «Нафтогаз України» 4 листопада 2022 року. Це був початок найважчого за всю історію України опалювального сезону. А через постійні обстріли енергоінфраструктури Україна потребувала додаткових об'ємів газу.

Про завдання на посаді, перспективи власного газовидобування, а ще — про активи Медведчука і Фірташа, які уряд передав Нафтогазу, Олексій Чернишов розповів в інтерв'ю NV.

Газу не вистачало через обстріли енергетичної інфраструктури

— Пане Олексію, минуло 100 днів, як ви очолили Нафтогаз. Які ваші враження?

— Вже 100 днів (сміється — ред.)? Я й не помітив, як минув час. Насправді, управляти найбільшою компанією, яка відповідає за постачання тепла та газу в оселі українців — це величезна відповідальність. І для мене це особистий виклик.

— Які перші завдання на новому місці потрібно було терміново вирішувати?

— На момент мого призначення ми перебували в ситуації, коли країні не вистачало газу для проходження опалювального сезону. Нагадаю: після 10 жовтня росіяни зруйнували значну частину енергетичної інфраструктури і люди годинами сиділи без світла. Крім того, раніше ми втратили доступ до Запорізької АЕС, були пошкодження інших генеруючих об'єктів. Тож додаткові об'єми газу були потрібні для генерації електроенергії на ТЕС та ТЕЦ, аби забезпечити українцям тепло та електропостачання.

— Скільки газу не вистачало?

— Ще до приходу в Нафтогаз я очолював Штаб з підготовки до опалювального сезону. До початку жовтня Нафтогаз акумулював 14,5 млрд куб. м газу. Цього було достатньо для роботи за звичними сценаріями. Авжеж, ми усвідомлювали, якщо буде форс-мажор, то газ потрібно буде купувати ще. На жаль, цей сценарій спрацював. Міненерго повідомило, що потрібні додаткові кубометри газу. Через теплу погоду реальна потреба виявилася менше прогнозованою і ми вже її покрили.

— У кого купували газ?

 — Президент Володимир Зеленський особисто звернувся до лідерів країн-партнерів. Зрештою, ми знайшли і газ, і гроші на нього. Зокрема, ми придбали понад 400 млн кубометрів на найвигідніших умовах у норвезької компанії та майже 130 млн кубометрів газу у партнерів з Німеччини. Але, звісно, це не вичерпний перелік наших закупівель, придбано загалом більше.

Також хочу відзначити послідовну допомогу країн G7 та уряду Норвегії у фінансуванні необхідних обсягів газу.

Потрібно створити національний резерв енергоресурсів

— То як зараз, газу вистачить на цей опалювальний сезон?

— З упевненістю можу сказати: вистачить. Більше того, вже зараз команда Нафтогазу працює над стратегічним планом проходження опалювального сезону 2023/2024.

— Навіщо це потрібно і який результат дає?

— Моя мета — щоб українці взагалі забули термін «підготовка до опалювального сезону». У цивілізованих країнах це відбувається в черговому режимі. Пересічні громадяни жодним чином не відчувають процесу підготовки, а просто користуються ресурсом. У нас же щороку марафон: вистачить чи не вистачить газу, купили чи не купили. Так не має бути. Зрозуміло, зараз війна, тому така ситуація припустима. Але ж так було і за мирних часів. Тому це має стати новою практикою: робота в спокійному режимі, прогнозування та попередження викликів, забезпечення країни необхідними обсягами газу.

—  Ви кажете, що Нафтогаз накопичуватимете стільки газу, щоб його вистачало на дві зими. Яке місце в цьому процесі займає власний видобуток? Які ваші плани щодо цього?

— Я впевнений, що у нас достатньо власного газу, аби забезпечити не один опалювальний сезон. Потрібно лише збалансувати процес. Цього року ми маємо амбітну мету — додатково видобути 1 млрд кубометрів. Також очікуємо, що об'єми збільшать і приватні видобувні компанії. Тож у 2023-му зможемо мати майже 19 млрд кубометрів українського газу.

Звісно, видобування вимагає неабияких інвестицій: розвідка, аналітика, проєктування, сейсміка тощо. Ми самі інвестуємо в цю галузь. Так само залучаємо іноземних партнерів — представників західних газових та нафтових компаній, щоб спільно працювати на певних територіях. Адже збільшення власного видобутку — це один із пріоритетів Нафтогазу. І від цього залежить енергетична безпека України.

—  Тобто, заборона на експорт газу діятиме й надалі?

— Я вважаю, спочатку ми маємо забезпечити газом себе, створити національний резерв енергоресурсів, а вже потім експортувати надлишок. І резерв — це не тільки про газ, а й про інші види енергії, зокрема й відновлювальної. Я впевнений, що після перемоги Україна зможе забезпечувати не тільки власну енергетичну безпеку, але й європейську. Ми можемо контролювати кількість газу в сховищах за рахунок регулювання експорту та видобутку.

— Ви сказали, що Нафтогаз має плани наростити внутрішній видобуток. А як стимулювати приватні компанії нарощувати об'єми за нинішніх умов?

— Нафтогаз закуповує газ у приватних компаній і робитиме це надалі. І їм має бути все одно, є експорт чи немає. Якщо є ринок газу всередині країни, то має бути й мотивація видобувати цей енергоресурс. Уже ухвалені рішення, які змінюють логіку нарахування рентних платежів за видобуток газу і від'єднують їх від європейських цін. Це має стимулювати нарощувати об'єми.

Через війну і російський шантаж влітку 2022 року ціни на газ в Європі зросли до 3,5 тис. доларів за 1000 куб. м. В Україні податки на видобуток газу розраховувалися з урахуванням європейських цін. Крім того, влітку Нацбанк скоригував курс гривні до долара США, підвищивши його на 25%. Таким чином, база для розрахунку ренти зросла ще на 25%.

Із 10 червня 2022 року експорт газу з України заборонений. Тому видобувати його стало економічно не вигідно: ціна реалізації на внутрішньому ринку була нижчою за податки, які треба було сплатити. Тому депутати внесли зміни в Податковий кодекс і від'єднали розрахунок ренти від світових цін на газ, аби стимулювати компанії нарощувати видобуток газу.

— Чи вдалося вам виконати план із видобутку газу 2022 року, з огляду на активні воєнні дії на території Дніпровсько-Донецького басейну?

— Так. У четвертому кварталі ми збільшили видобуток, зокрема, за рахунок збільшення потужностей у західних областях. «Укргазвидобування» видобуло 12,5 млрд куб. м. природного газу (товарного). А в січні цього року ми вже навіть перевиконали заплановані показники.

— Україна має найбільші підземні газосховища в Європі. Які перспективи розвитку бізнесу із надання послуг зберігання газу?

— Наші газосховища вміщують майже 31 млрд кубометрів газу. Наразі маємо 30−50% вільних об'ємів. У 2022 році понад 1100 компаній з 27 країн світу були замовниками послуг українських ПСГ. Тобто портфоліо наших клієнтів не просто залишилось на довоєнному рівні, а продовжило зростати.

Загальна географія замовників послуг минулого року охопила три регіони: Європу, Азію та Північну Америку. Ми неймовірно вдячні партнерам за довіру, і робимо все можливе, щоб привабити ще більше клієнтів. Я впевнений, це матиме відгук. Сховища розташовані на заході України, вони глибоко під землею. Тобто з точки зору безпеки все надійно.

Шляхи до виходу з дефолту

— Влітку 2022 року Нафтогаз не розрахувався з інвесторами за єврооблігаціями, що призвело до дефолту. Яким чином плануєте виходити з нього? Адже це потрібно, щоб відновити довіру до компанії і, зрештою, залучати додаткові інвестиції.

— Ми вже розпочали процес реструктуризації боргів. Для цього залучили міжнародну консалтингову компанію Lazard Frères SAS. Також я особисто проводжу перемовини з більшістю великих інвесторів. Ми активно працюємо над тим, щоб завершити реструктуризацію та вийти з дефолту.

Крім того, ми зробили ще один важливий, з точки зору відновлення довіри до компанії, крок — обрано наглядову раду Нафтогазу.

— Як це відбувалося? Чи задоволені ви її членами?

— У перший день після призначення я звернувся публічно до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля з пропозицією швидкого плану спільних дій щодо відбору і призначення членів наглядової ради. Наразі наглядова рада обрана. Це професіонали світового рівня, які мають досвід роботи у відомих нафтових та газових компаніях. До речі, 10 лютого наглядова рада обрала голову, ним став Ентоні Маріно.

Впевнений, що залучення досвідчених фахівців галузі, якими є члени наглядової ради, допоможе ефективніше працювати як над внутрішніми проектами, так і на міжнародній арені.

— Які ще кроки плануєте зробити для відновлення довіри до Нафтогазу з боку міжнародних партнерів і суспільства загалом?

— Для міжнародних партнерів маркери прозорості - це робота наглядової ради, реструктуризація євробондів, збільшення власного видобутку газу і загалом стабільна робота Нафтогазу. Як я вже сказав, ми над усім цим працюємо.

А люди довіряють, коли мають вдома газ та тепло. Ми забезпечуємо його для майже всіх споживачів попри війну, постійні обстріли та пошкодження інфраструктури. За кілька тижнів уже завершується опалювальний сезон. Вважаю, ми впоралися із цим завданням.

Втрати та здобутки Нафтогазу

— Росіяни перебили магістральний газогін на Донеччині. Як вдалося забезпечити газом людей на цій території?

— Ми відновили газопостачання для 200 тис. споживачів Донецької області. Ризикуючи власним життям, працівники «Донецькоблгазу» щодня працюють, аби люди мали стабільно тепло та газ. Ще влітку здавалося, що неможливо відновити газопостачання до регіону. Донецька ОВА закликала мешканців евакуюватися до холодів. Але наші працівники зробили неможливе: перепідключили газ, відремонтували пошкодження і люди змогли залишитися. Я хочу подякувати голові Донецької ОВА Павлу Кириленку, керівнику «Донецькоблгазу» Вадиму Батію та всім працівникам за цю роботу. Для мене вони — герої.

Крім того, ми відновили теплопостачання в Миколаєві, Одесі, звільненому Херсоні. Наші працівники зараз тримають енергетичний фронт і роблять це успішно.

— Яка ситуація з платежами за газ цього року?

— Сьогодні ми не можемо накладати штрафи чи пені за несплату за спожитий газ. Ми можемо тільки просити людей вчасно сплачувати рахунки і сподіватися на їхню порядність та свідоме ставлення. І ви знаєте, вони це роблять: вчасно платить 80% клієнтів, і ми вдячні їм за це.

— Які втрати компанії за цей важкий воєнний рік?

— Якщо говорити про гроші, то ми маємо збитків на понад 1 млрд доларів через пошкоджену чи зруйновану інфраструктуру. Одне з найбільших руйнувань — Шебелинський НПЗ, знищений резервуарний парк. Усі ці пошкодження знаходяться переважно на Харківщині, яка потерпає від обстрілів з початку повномасштабної війни.

Але знаєте, всю цю інфраструктуру, заводи можна відновити. А ось людей — не повернути. На жаль, ми маємо втрати серед працівників, як на фронті, так і під час виконання робіт.

— Цього року Уряд передав Нафтогазу мережу заправок Глуско, яку пов’язують із Медведчуком. Також через борги за користування державними газовими мережами Нафтогазу передають 26 облгазів, які належали РГК Дмитра Фірташа. Що зараз із цими активами, які плани щодо них?

— Ми перезапускаємо мережу АЗС під брендом U.Go. Вже працює 68 заправок. Одна з них — у звільненому Херсоні. Це було надваждиво для міста. Майже половина АЗС оснащені генераторами і можуть працювати в умовах відсутності електрики. До кінця року кількість заправок U.Go має збільшитися до 120.

Щодо облгазів: процес їх інтеграції вже розпочався. Ми створили підприємство «Газорозподільні мережі», яке буде забезпечувати розподіл газу в регіонах. Цей процес буде повністю стабілізований. Інтеграція усіх 26 облгазів завершиться цього року.

Наше завдання — забезпечити стабільне газо- та теплопостачання кожному споживачу. А зараз, ми знаємо, є багато нарікань від людей у регіонах щодо, наприклад, некоректних розрахунків споживання газу. Ми маємо це припинити і побудувати якісний облік, і взагалі — комфортну систему взаємодії з клієнтами.

— Які ваші бізнес-цілі на 2023 рік?

— Нафтогаз закінчив 2022 рік зі збитками. Тому моє завдання — зробити компанію прибутковою в 2023. Який саме прибуток має бути, я оголошу згодом, коли вирішиться питання про дефолт і реструктуризацію боргу.