Сьогодні наша роль ширша – бути компанією, на якій будуватиметься повоєнне відновлення України, — Олексій Чернишов для Forbes

Голова Правління
Олексій Чернишов
Куди рухається найбільша державна компанія країни? Чому наглядова рада Нафтогазу зволікає з оголошенням конкурсу на посаду СЕО, а її ключовими філіями управляють керівники у статусі т.в.о? Чому Нафтогаз заробляє на купівлі газу у приватників і втрачає на транзиті?

Група «Нафтогаз» завершила 2022 рік із рекордним збитком у 79 млрд грн і опинилась у дефолті за євробондами. Олексій Чернишов очолив Нафтогаз у листопаді 2022-му і в першому на цій посаді інтервʼю Forbes обіцяв змінити стан речей.

«Все, що можна було зробити в рамках кризового менеджменту, ми зробили, – запевняє Чернишов. – Щоб досягти прориву, потрібні реформи, які має ухвалювати уряд».

Що змінилося в компанії за перший рік керівництва Олексія Чернишова – у інтервʼю Forbes.

Про облгази Фірташа, призначення нового СЕО Нафтогазу та корпуправління

Під час війни Нафтогаз приріс активами. Що являє собою сьогодні група і яка роль Олексія Чернишова в ній?

Нафтогаз – це найбільша в Україні енергетична компанія. Якщо сухо, то наші сфери діяльності включають видобуток і транспортування нафти і газу,  два нафтопереробні заводи, найбільші в Європі сховища газу, обʼєкти теплоенергетики, зелені проєкти – вітер, сонце, в близькій перспективі – біометан. Наша компанія забезпечує кожного українського споживача газом, а це 12,4 млн домогосподарств на підконтрольних Україні територіях.

Але на сьогодні ми бачимо свою роль ширшою. Бути компанією, на якій будуватиметься повоєнне відновлення України. Це означає стимулювати енергетичний ринок для розвитку приватного бізнесу та бути взірцем корпоративного управління. Моя стратегія передбачає, що в майбутньому Нафтогаз буде виключно корпоративним центром, роль якого – забезпечувати якісне управління активами. Деякі комерційні стріми ми вже поступово переводимо з корпоративного центру в підприємства групи. Наприклад, трейдинг газу вже повністю переведено у Нафтогаз Трейдинг.

Які фінансові результати Нафтогазу у 2023-му?

Не можу озвучити наші результати до офіційної публікації. Результати девʼяти місяців: дохід – 165 млрд грн, прибуток – 15,3 млрд грн. Це результат того, що практично за всіма сегментами бізнесу у нас є зростання.

Давайте згадаємо, як ми входили в 2023 рік. Була зупинена реформа корпоративного управління, відсутня наглядова рада, системне падіння видобутку газу, недостатня довіра міжнародних партнерів, відсутність газу партнерів в наших сховищах, тарифи на транспортування нафти нижчі за ринкові, технічний дефолт за євробондами, низькі фінансові результати, інтеграція облгазів не виконувалась, робота з боржниками була неефективною, відсутність стратегії розвитку компанії.

За цей рік ми розвʼязали ці проблеми. Ми отримали наглядову раду. Вийшли з дефолту та зробили необхідні платежі відповідно до плану реструктуризації. Зробили тариф на транспортування нафти ринковим. Іноземні великі трейдери закачали в українські сховища 2,5 млрд кубометрів газу без жодних гарантій і страхування. В 2024-му плануємо подвоїти цей показник. Наприкінці лютого трейдери розпочали закачку в наші сховища.

Ми повністю завершили інтеграцію облгазів РГК (Регіональної Газової Компанії).

Ви вже провели аудит облгазів, які належали РГК Дмитра Фірташа? Чи підтвердилось щось із того, що їм закидали: розтрати, «мертві душі»?

Працюємо над цим. Щоб говорити про маніпуляції з обсягами газу, треба, щоб закінчився 2024 рік. Тоді ми зможемо зрозуміти, чи були якісь порушення.

На сьогодні ми покращили показники повернення боргів. Також працюємо над тим, аби покращити роботу зі споживачами. Вона була відверто на низькому рівні. Повертаючись до результатів року, все, що можна було зробити в рамках кризового менеджменту, ми зробили. Щоб досягти прориву, потрібні реформи, які має ухвалювати уряд та парламент.

Ви згадали, що наглядова рада (НР) в компанії працює вже понад рік. Найчастіше критика, яка лунає в її бік, зводиться до того, що вона досі не оголосила конкурс на нового керівника компанії, хоча це було частиною наших домовленостей із західними партнерами.  

Давайте розберемося, чому це питання виникає. Голова правління був призначений до того, як було обрано НР. У цьому випадку – Кабміном, який на той момент виконував функції НР.

Водночас розуміючи, що дух корпоративної реформи передбачає обрання голови правління саме НР із незалежними членами, ми влітку 2023-го відверто обговорили з наглядовою радою компанії необхідність провести в майбутньому конкурс на посаду голови правління. НР позицію підтримала і одностайно ухвалила рішення, що такий конкурс відбудеться. Наступний крок – вони мають визначити час, коли це буде можливо.

Чому наглядова рада зволікає?

Не зволікає. На мою думку, НР аналізує, коли це краще зробити, враховуючи опалювальний сезон, війну.

Ходять чутки, що незабаром ви можете повернутись в уряд на позицію віцепремʼєр-міністра з відновлення. Чи може бути затримка повʼязана з цим?

Не хотів би коментувати чутки. Я таких перемовин не веду. Зміна уряду і конкурс на голову правління Нафтогазу – це неповʼязані процеси. Безвідносно до будь-чого я підтримую проведення конкурсу на посаду голови правління Нафтогазу.

Корпоративна реформа – мій пріоритет на посаді. На мою думку, зараз – найкращий час розповсюдити її й на інші державні компанії. Будемо запроваджувати її в наших інших бізнесах.

Управління державними компаніями має бути прозорим та ефективним. Я активний прихильник реформи корпоративного управління.

Чи не заважає ефективному корпоративному управлінню те, що три ключові бізнеси Нафтогазу з семи мають керівників у статусі т.в.о.?

Давайте дивитись на їхні результати, а не посади.

Кажуть, що це дозволяє Нафтогазу напряму контролювати і управляти бізнесами в обхід їх керівників. Тобто умовний радник голови правління має більше повноважень, ніж голова Укргазвидобування, який був призначений без конкурсу та підпише будь-який наказ чи контракт, який надійшов зверху.

Керівники підприємств нашої групи – це професійні й досвідчені менеджери, кожен із яких показав вагомі результати у 2023-му році. Це говорить про те, що наша кадрова політика виявилась успішною. Для мене дуже важливо, що всі керівники наших підприємств повністю функціональні та наділені всіма необхідними для якісного управління компаніями повноваженнями. Водночас ми продовжуємо корегувати структуру управління, щоб зробити її ефективнішою.

Про видобуток та купівлю газу у приватних виробників

Яка динаміка видобутку газу Нафтогазом у 2023-му?

З 2018-го видобуток УГВ щорічно падав – з 13,8 млрд кубометрів у 2018-му до 12,5 млрд кубометрів у 2022 році. Ми зупинили цю динаміку і показали зростання видобутку у 2023-му. Збільшили інвестиції і це дало результат.

В комплексі з падінням споживання, вперше в історії України ми споживаємо виключно український газ. Зиму 2023-24 років ми пройшли без імпорту газу. Це важливо, бо Україна стає енергетично незалежною.

Але нам ще треба збільшувати ощадність споживання. Україна – одна з найменш енергоефективних країн. У 2023-му річний видобуток газу в Україні склав до 18,5 млрд кубометрів, споживання – близько 19,5 млрд кубометрів. Тобто крім збільшення видобутку мають бути запроваджені державні програми енергоефективності з одночасною поступовою лібералізацією цін для населення. Без переходу на ринкові ціни, програми енергоефективності не матимуть сенсу.

Стратегічно Україна зможе видобувати більше газу, ніж споживає.

Чому Нафтогаз зупинив розвідку і розробку нетрадиційних покладів, які мають найбільший потенціал?

Програма, що націлена на розвідку та розробку нетрадиційних покладів не зупинена, а продовжує активно розвиватися в компанії. У період 2021-2022 років було проведено геологічне вивчення покладів нетрадиційних/щільних колекторів з одночасним плануванням реалізації проєкту буріння горизонтальних свердловин на дані продуктивні горизонти.

Наразі ми тестуємо обрані перспективні об’єкти у вертикальних свердловинах, щоб зменшити геологічні ризики. Крім того, вивчаємо можливість залучення українських підрядників для виконання цих робіт, оскільки через війну є складнощі із залученням провідних іноземних компаній – флагманів технології горизонтального буріння.

Буріння трьох горизонтальних свердловин ми плануємо розпочати вже у цьому році. Водночас про повноцінну реалізацію цієї програми зможемо говорити після військової стабілізації.

Скільки торік Укргазвидобування видобуло газу?

У 2023-му УГВ видобуло 13,3 млрд кубометрів товарного газу. Якщо говорити про показник валового, то він, звичайно, більший. Зараз добовий видобуток газ на 10% вищий, ніж на початку 2023-го. Мета на 2024-й від Групи Нафтогаз з урахуванням УГВ і Укрнафти – трохи менше 15 млрд кубометрів.

А без Укрнафти?

13,75 млрд кубометрів.

На початку 2022-го Нафтогаз планував, що видобуток у 2023-му складе 13,5 млрд кубометрів, у 2024-му – 14 млрд кубометрів. Чому знизили план?

Дивіться, є валовий газ, є товарний, є витрати ВТВ . Цифри відрізняються. Наприклад, на 2024 рік ми прогнозуємо показник видобутку товарного газу понад 14,5 млрд кубометрів. Валового – 15 млрд кубометрів. У Нафтогазі є два підприємства, які видобувають газ. Це Укргазвидобування та Укрнафта. Крім цих двох компаній, також є Укрнафтобуріння, ліцензію якої на Сахалінське родовище було анульовано. Це вплинуло на плани видобутку газу. Через незрозумілі рішення ми втратили близько 500 млн кубометрів.

Чи питали ви у голови Держгеонадр Романа Опімаха про причини такого рішення?

Кейс Укрнафтобуріння – це відображення нашої української реальності. Певні елементи системи просто не працюють, через що держава стає заручником.

Якщо Сахалінське родовище виставлять на конкурс, Нафтогаз прийматиме в ньому участь?

Наша мета – відновити видобуток газу на Сахалінському родовищі. Наприкінці лютого суд зобовʼязав Держгеонадра невідкладно розглянути заяву УНБ про видавання спецдозволу на видобування газу на цій ділянці.

І тут власність вторинна. Наша стратегія передбачає, щоб не тільки Нафтогаз, і приватні компанії продовжували і збільшували власний видобуток.

Скільки Нафтогаз викупив у приватників у 2023-му?

Близько 1 млрд кубометрів газу. Це запустило роботу біржі. Вона корелюється з європейськими цінами і якщо порівняти з ринком ЄС, то наші приватні компанії не зазнали відчутних втрат. Навпаки, ми їх підтримали.

За поточних цін 1 млрд кубометрів – коштував Нафтогазу близько $300 млн. В чому сенс такої дотації від державної компанії? Чи не логічніше б було відкрити експорт, одночасно запровадивши ліміти на експорт чи спеціальний податок?

Це не дотація. Ми не втрачаємо кошти. Газ, який ми купуємо на ринку, ми можемо так само далі продавати за ринковими цінами. Що ми і робимо. У 2023-му ми збільшили нашу частку на вільному ринку з 8 до 30%. Викуп газу нами у приватників вигідний як їм, так і нам. Це той сегмент, де ми не обмежені державною регуляцією.

Справа в тому, що УГВ може продавати газ тільки населенню за ціною нижче ринку. Водночас Укрнафта таких обмежень не має. Це треба також враховувати, коли порівнюють прибутковість компаній. Вони працюють в різних умовах.

Про стягнення збитків з РФ та Газпрому

Україна не продовжуватиме транзит російського газу після завершення діючого контракту в кінці 2024-го. Проте, якщо, за вашими словами, європейські компанії попросять, то Нафтогаз розгляне варіанти продовження транзиту. Чи звертались до вас європейські компанії, країни щодо резервування потужностей української ГТС на наступний рік?

Ні, не звертались. До кінця 2024-го ми продовжуємо виконувати контракт з однією метою – аби забезпечити нашим європейським партнерам стабільне постачання енергії.

Після завершення контракту ми не маємо намірів ані продовжувати його, ані укладати з РФ будь-які нові контракти.

Скільки Газпром заплатив за транзит у 2023-му?

Зараз Газпром сплачує дві третини від передбаченого контрактом. Близько $800 млн з $1,2 млрд. Водночас Нафтогаз за контрактом зобовʼязаний бронювати всю потужність української ГТС. Тому ми зараз отримуємо менше, ніж сплачуємо Оператору ГТС.

Водночас ми продовжуємо виконувати свої зобов’язання за контрактом, щоб зберегти статус надійного партнера для Європи.

З вересня 2022-го Нафтогаз оскаржує недоплату Росії за транзит в Стокгольмському арбітражі. Про яку суму йде мова? Коли ви очікуєте отримати рішення?

Наразі ми судимось у Цюріху за арбітражними правилами ІСС . У Стокгольмі були попередні арбітражі з Газпромом. На сьогодні наша позовна вимога складає $800 млн. За підсумками року ми її збільшимо до майже $1,4 млрд. Рішення очікуємо на початку 2026 року.

Маємо сильну позицію, тому налаштовані на позитивний результат.

У квітні 2023-го Арбітражний трибунал Гааги зобовʼязав РФ виплатити Нафтогазу $5 млрд за окуповані активи в Криму. Коли і як ви плануєте отримати ці кошти? З якими проблемами стикаєтесь?

Це рішення – лише початок. Росія не виконуватиме його добровільно. Тому вже влітку 2023-го ми почали роботу зі стягнення цієї компенсації з фокусом на суверенних активах Росії в юрисдикціях по всьому світу. Зокрема в США та в Великій Британії. У Великій Британії місцевий суд вже визнав це рішення міжнародного арбітражу, в США – в процесі. Працюємо і в інших країнах. Дуже скоро будуть перші результати.

Крім того, для кращих та швидших результатів ми залучили потужну американську розслідувальну компанію K2 Integrity, яка займається пошуком таких активів. Не очікуємо, що це відбудеться швидко, це займе роки.

K2 Integrity вже знайшла активи, які можуть бути стягнуті? Інші компанії, які теж намагаються стягнути компенсацію з РФ кажуть, що російських активів за кордоном практично немає.

Ми знаємо, що активи РФ, які підлягають стягненню, за її межами існують. Однак детальніше наразі коментувати не можу.