ПОГЛЯД: Звіт Європейської комісії щодо України: рефлексія головної енергетичної компанії країни – колонка для Kyiv Post

Голова Правління
Олексій Чернишов
Україна увійшла в опалювальний сезон 2023-24 років зі значно покращеною протиповітряною обороною та посиленою безпекою енергетичних об'єктів, при цьому успішно виконуючи ключові критерії своєї євроінтеграції.

Попри виклики війни та роботу в надзвичайних умовах, енергетичний сектор України досяг значного прогресу на шляху до європейської інтеграції. Однак, перед країною стоїть ще багато важливої роботи.

8 листопада 2023 року Україна досягла ключового моменту в своїх євроінтеграційних зусиллях. Європейська комісія оприлюднила звіт, в якому зазначено, що Україна успішно виконала 90% критеріїв, необхідних для початку переговорів про вступ. Особлива увага у звіті приділяється значним поліпшенням в енергетичному секторі.

Крім того, Європейська комісія акцентує, що економічне відновлення України у 2023 році стало можливим завдяки стійкості її енергетичного сектору. Навіть при постійних ракетних обстрілах з боку росії, стабільність енергетичного сектору відіграла вирішальну роль у підтримці інших галузей економіки та допомогла їм впоратися із викликами війни.

Опалювальний сезон 2022-23 років став найскладнішим за всю сучасну історію України. Українці зіткнулися з ситуацією, що не мала аналогів у досвіді жодної іншої нації: цілеспрямовані та широкомасштабні атаки на енергетичний сектор, які були частиною стратегії кремля з метою придушення опору країни.

Проте кремль зазнав невдачі. Стійкість українського енергетичного сектору в поєднанні з професіоналізмом – і часто героїзмом – українських енергетиків забезпечили безперервне функціонування системи та відтіснили «генерала мороза» від українських домівок.

Це стало результатом командної роботи, в якій тісно співпрацювали підприємства, що виробляють, транспортують та розподіляють енергію. Нафтогаз відіграв важливу роль, забезпечивши природним газом близько 12,3 мільйона домогосподарств та більшість виробників тепла за ціною, значно нижчою від ринкової.

Україна увійшла в опалювальний сезон 2023-24 років зі значно покращеною протиповітряною обороною, люб'язно наданою нашими іноземними партнерами, та укріпленими енергетичними об'єктами, оснащеними бетонними щитами та габіонами.

Крім того, ми не лише забезпечили енергетичні потреби українців, але й сприяли нашим європейським союзникам у запобіганні потенційним енергетичним кризам на континенті та збереженні низьких цін на газ. «Україна відіграє ключову роль у гарантуванні безпеки газопостачання Центральної та Східної Європи цієї зими», – цитує Financial Times відому енергетичну експертку Наташу Філдінг.

Однак, звіт Європейської Комісії насамперед акцентує на довгостроковій енергетичній стабільності та стійкості, а не на питаннях виживання. Для подальшої інтеграції в енергетичні ринки ЄС, Україні необхідно продовжувати модернізацію свого енергетичного сектору, а саме вдосконалення підходів та принципів його роботи. Важливими умовами цієї трансформації є реформа корпоративного управління на державних підприємствах (ДП) та лібералізація внутрішнього енергетичного ринку.

У перші дні моєї роботи на посаді голови правління НАК «Нафтогаз України» в листопаді 2022 року я звернувся до Кабінету Міністрів з пропозицією провести повторні вибори наглядової ради компанії. 24 січня 2023 року новий склад правління склав присягу, завершивши таким чином півторарічний період прямого державного управління.

Нафтогаз був у авангарді реформи корпоративного управління в Україні та продовжує залишатися її найпотужнішим адвокатом. Впровадження Керівних принципів ОЕСР є ключовим для підвищення ефективності діяльності державних підприємств. Це набуває особливої ваги в контексті післявоєнного відновлення України, враховуючи значну роль таких державних підприємств, як Нафтогаз, Енергоатом або ОГТСУ, для економіки та енергетичної безпеки країни.

Ще однією сферою в Україні, яка потребує негайних реформ, є лібералізація енергетичних ринків. У звіті Європейської Комісії чітко зазначено, що в найближчому майбутньому від України очікується прогрес у впровадженні ціноутворення на енергоносії, що відображає реальні витрати, поетапне припинення спеціальних обов'язків (ПСО) та заміна їх цільовою підтримкою вразливих споживачів.

Покладання спеціальних обов'язків, які спочатку були запроваджені як, здавалося б, розумний, але збитковий захід в умовах воєнного часу, на жаль, є завадою для впровадження енергоефективності та розвитку енергетичного сектору. Оскільки тарифи встановлені на рівні нижче вартості, потрібної для термомодернізації, більшість споживачів та виробників тепла не мають економічного стимулу до раціонального використання енергії.

У довгостроковій перспективі ПСО не розв’язує проблему, для якої було призначене — полегшити життя пересічних українців. Все зводиться до простої економіки: коли споживачі платять ціну, нижчу за ринкову, хтось має компенсувати цей розрив. Але в контексті державного бюджету «когось іншого» не існує.

Різницю між ринковою ціною та ПСО врешті-решт перекладуть на плечі українців через податки. Коли цей цикл завершиться, ми знову опинимося в ситуації, яка вимагатиме підвищення тарифів та впровадження енергоефективної політики. Це питання неминуче настане.

Наслідками цього зволікання стануть виснажений державний бюджет та втрачена можливість для енергетичних компаній використати час для післявоєнного відновлення та модернізації через фінансові обмеження.

Звичайно, це не означає, що вразливі споживачі залишаться без необхідної підтримки. Натомість замість універсального підходу до ПСО, має прийти адресна підтримка, спрямована на подолання енергетичної бідності, не навантажуючи бізнес та державний бюджет. Ми прагнемо шукати стійкі рішення, які відповідають інтересам усіх зацікавлених сторін.

Прозорі та конкурентні ринки, вільні від ручного регулювання, є ключем до таких рішень. Прикладом може служити досвід Нафтогазу. Протягом весни та літа компанія накопичувала запаси газу на зиму 2023-24 років, щоб пройти опалювальний сезон без імпорту.

Для досягнення цієї мети нам довелося стимулювати приватні компанії до збільшення видобутку газу. Це завдання було пов'язане зі значними труднощами через заборону експорту газу в умовах воєнного стану. Очевидно, що приватні компанії були більш схильні скорочувати обсяги видобутку, ніж продавати газ за неринковими цінами або нести додаткові витрати на його зберігання.

Нафтогаз оголосив свій намір закуповувати весь річний обсяг видобутку газу у приватних виробників. У проміжках між опалювальними сезонами ми постійно брали участь у біржових торгах, закуповуючи газ за конкурентними ринковими цінами. Ця стратегія виявилася вигідною як для Нафтогазу, так і для приватних компаній.

Ми придбали газ за справедливою ціною, що відповідає ринковим ставкам ЄС, і це було здійснено без додаткових витрат на транспортування. Водночас приватні компанії отримали необхідні фінансові ресурси без необхідності транспортувати газ за кордон.

Таким чином, майже мільярд кубометрів було закачано до сховищ, що дозволило виконати та перевиконати завдання Кабінету Міністрів стосовно резерву на опалювальний період у 14,7 млрд кубометрів.

Хоча може здатися, що умови воєнного часу не сприяють реформам, реальність зовсім протилежна. Щоб досягти успіху і відновитися, Україна повинна повністю відмовитися від пострадянської спадщини і перетворитися на сучасну європейську країну.

У нашому випадку внутрішня модернізація та європейська інтеграція фундаментально переплітаються, створюючи невід'ємну складову одного процесу.

Мабуть, це і є ключовий висновок з рекомендацій, викладених Європейською комісією.

Підготовлено спеціально для Kyiv Post.

Погляди, висловлені в цій аналітичній статті, належать автору і не обов'язково відображають точку зору Kyiv Post.