Зима близько | Україна може стати енергетичним щитом Європи. Інтерв'ю з главою Укртрансгазу

Т.в.о. генерального директора Укртрансгазу - Оператора підземних газосховищ України
Сергій Перелома
В.о. гендиректора Укртрансгазу Сергій Перелома про підготовку до зими, газові перспективи України та відносини з Юрієм Вітренком

Сергій Перелома – багаторічний член правління НАК Нафтогаз України. Близько восьми років поспіль він обіймає посаду першого заступника глави групи, поєднуючи з серпня 2020 року ще одну важливу позицію в НАКу – виконуючого обов'язки генерального директора компанії Укртрансгаз.

Перелома – досвідчений топменеджер. У його трудовій книжці десятки великих українських компаній, де він займав ключові посади, включно з Криворіжсталь (зараз – АрселорМіттал Кривий Ріг), Укртатнафта і Укроборонпром.

Формування команди Нафтогазу в 2014 році частково відбувалося виходячи з політичної доцільності. Поява Переломи могла бути частиною домовленостей. Він – давній знайомий впливового ексдепутата Народного фронту Миколи Мартиненка.

Сам Перелома політичний фактор свого призначення заперечує і бажає не згадувати минуле. Це має сенс. Команда Нафтогазу, незважаючи на всі внутрішні скандали, виявилася більш стійкою, ніж коаліція БПП і Народного фронту.

Топменеджер більш відверто говорить про справи найближчої перспективи: підготовку України до опалювального сезону та плани російського Газпрому добудувати цього року вже третій в обхід української ГТС газопровід Північний потік-2.

Як Україна готується до зими, чи загрожує Північний потік-2 проходженню опалювального сезону і чим цікаві українські підземні сховища газу для іноземних компаній – в інтерв'ю Сергія Переломи LIGA.net.

Про кар'єру в Нафтогазі, відносини з Юрієм Вітренком і бізнес

- За останні 16 років ви кілька разів йшли і поверталися до Нафтогазу. Можете розповісти, як ви вперше потрапили до держкомпанії, чому потім пішли і навіщо повернулися?

- Вперше я прийшов до Нафтогазу після Помаранчевої революції в 2004 році. Прийшов на запрошення представників влади.

Чесно кажучи, мені було некомфортно працювати з тією людиною, яка тоді очолювала Нафтогаз (Олексій Івченко – Ред.)

Тому через рік я пішов. Прийняв рішення спробувати себе в чомусь іншому.

- І в 2014 році ви повернулися назад.

- Так, знову революція, знову зміна влади. У Нафтогаз я повернувся за запрошенням Андрія Коболєва, він запросив мене на позицію першого заступника.

З Коболєвим я знайомий ще з першої каденції в Нафтогазі, тому я прийняв пропозицію і продовжую тут працювати восьмий рік.

- У 2014 році правління Нафтогазу формувалося за квотним принципом. Чи коректно вважати, що ваше повернення до Нафтогазу було політичним?

- Ні. Команда в Нафтогазі була сформована в березні, а я до неї приєднався вже в серпні. До мене функції першого заступника глави Нафтогазу виконував Ігор Прокопів. Але потім він перейшов до Укртрансгазу, а Коболєв покликав мене до себе.

- Очоливши у 2020 році Укртрансгаз, ви замінили Сергія Олексієнка. Його правління запам'яталося дуже тісним партнерством із компанією Еру Трейдінг, звідки до Нафтогазу прийшов Андрій Фаворов. ЕРУ поставляла Укртрансгазу газ і електроенергію. І були питання до цін.

- Уже не згоден із тим, як ставиться питання. Еру-Трейдінг була переможцем у системі ProZorro. Відповідно, якщо вона перемогла, значить, вона запропонувала найнижчу ціну.

- Юрій Вітренко стверджував зворотнє.

- Я не хочу коментувати Юрія Юрійовича в даному випадку.

- Вам відомо, чому Олексієнка звільнили з Нафтогазу?

- Конкретної причини – помилка або замішаність у чомусь – цього не було. Він пішов із Нафтогазу і обрав свій шлях життя.

- Як у вас склалися стосунки з Юрієм Вітренком після того, як він очолив Нафтогаз замість Андрія Коболєва?

- З Юрієм Вітренком ми знайомі з 2004 року. Він теж тоді працював у Нафтогазі разом із Коболєвим. Тоді обидва перебували в моєму підпорядкуванні. Ось, бачите, як змінюється життя: спочатку я ними керував, потім – вони мною.

Скажімо так: у нас робочі відносини.

- У вас є частки в компаніях Мега-Поліс, Технобудмаркет, Енерготехпром, Волна Люкс і Вортекс. Чим вони зараз займаються?

- На жаль, дві з цих компаній існують тільки на папері. Це були певні активи в Криму.

Волна Люкс – це був невеликий готель сімейного типу, там він і залишився. Я не знаю, що з ним. Те ж саме стосується Технобудмаркет.

Єдина працююча фірма, де я один із співвласників – страхова компанія Мега-поліс. Я її акціонер, але в операційну діяльність компанії не втручаюся.

Від самого початку у нас із партнерами була домовленість, що вона не бере участь у тендерах, організованих групою Нафтогаз, щоб уникнути конфлікту інтересів.

Про Газпром, підготовку до зими і роль транзиту з Росії

- Давайте перейдемо до підземних сховищ газу (ПСГ). Станом на 13 серпня до українських ПСГ закачано понад 17 млрд кубометрів газу. Цього достатньо для проходження зими?

- За нашими прогнозами, до початку опалювального сезону до ПСГ буде закачано понад 19 млрд кубометрів. Цього достатньо, щоб стабільно пройти зиму. За статистикою, майже всі попередні роки Україна входила до зимового періоду із запасами 16,9-17,1 млрд кубометрів.

Брати за основу запаси 2020 року я вважаю неправильно. Минулий рік виявився для ПСГ рекордним за останні 10 років – 28,3 млрд кубометрів. 10 млрд із них – газ іноземних компаній.

Тоді кон'юнктура ринку була інша. Європа і Україна готувалися до того, що Росія може не підписати новий контракт на транзит газу через територію України.

Також зіграли свою роль великі запаси газу після виходу з порівняно теплого опалювального сезону і порівняно низькі ціни на природний газ на європейському ринку.

- До вересня Газпром планує побудувати в обхід України газопровід Північний потік-2. Якщо йому це вдасться, у росіян може зникнути інтерес до транзиту газу через Україну. Ви не очікуєте "сюрпризів" від РФ цієї зими, враховуючи, що сьогодні в ПСГ зберігається близько 4,6 млрд газу іноземних компаній? Іноземці будь-якого моменту можуть вивезти свій газ з України і продати в Європі.

- Транзит не грає головної ролі під час проходження опалювального сезону. Так, він важливий для України з політичної та економічної точки зору. Але для проходження зими важливішу роль відіграють запаси газу в ПСГ, внутрішній видобуток нафти й імпорт газу з Європи.

Сьогодні іноземні компанії зберігають у підземці не 4,6 млрд, а 3,5 млрд кубометрів газу. Кому і коли вони продадуть цей газ – їхня маркетингова стратегія. Нерезиденти вже продають закачаний газ, але мова йде про невеликі обсяги – вони перекриваються власним видобутком Нафтогазу.

- Це правда, що велика частина газу, яка закачана до наших сховищ, належить компаніям із політично лояльних до Росії Словаччини та Угорщини?

- Я не можу розкривати інформацію з назвами країн і компаній, які зберігають газ у ПСГ. Це комерційна таємниця. Сьогодні наші сховища використовують понад 100 компаній із 26 країн.

До того ж, я не думаю, що в Європі політика диктує, як працювати комерційним компаніям. У трейдерів свій світ і свої цінності – їм важлива комерційна вигода, а не політичні погляди уряду.

Так, зараз в Європі високі ціни на газ. Але в Україні вони не менші. Навіщо трейдеру оплачувати витрати на реекспорт газу до Європи, якщо він може продати цей газ за тією ж ціною в Україні?

- Значить ризиків, насправді немає?

- 100% гарантії немає. У гіршому випадку підстрахує Нафтогаз. Кабмін зобов'язав Нафтогаз накопичити в ПСГ до опалювального сезону щонайменше 17 млрд кубометрів газу. І це завдання на сьогоднішній день виконано.

Реекспорт газу іноземцями не стане чимось смертельним. Це буде неприємно. Нафтогазу в такому випадку доведеться збільшити темпи імпорту з Європи.

- І Нафтогаз знову закінчить рік зі збитками?

- Такий прогноз за високої ціни на газ на ринку і ціни газу для населення і ТКЕ, яка набагато нижча, виключати не можна.

Нафтогаз – це національна компанія, тому вона не залишить споживачів без газу. Навіть, якщо їй доведеться якийсь час попрацювати собі на шкоду.

Але давайте не будемо загадувати, подивимося на результати року.

Про зберігання водню в підземних сховищах, інтерес іноземців до ПСГ і газовий щит Європи

- Судячи зі статистики Укртрансгазу, середня заповнюваність ПСГ за останні 11 років – не вища за 60%. Що ви плануєте робити з невикористаними потужностями? Розглядаєте можливість продажу або зберігання водню?

- Україна володіє третіми в світі за розмірами потужностями ПСГ. Ми можемо зберігати понад 30,95 млрд куб. Питання продажу – це не питання до НАКу, це питання до Кабінету міністрів і Фонду держмайна. Це перше.

Друге. Так, ми вивчаємо можливість зберігання в ПСГ водню або суміші водню з газом. Але це тема не завтрашнього дня. Щоб зберігати в "підземці" водень потрібно спочатку модернізувати ГТС, побудувати в Україні ринок виробництва і тільки потім вже думати про зберігання.

Це далеке майбутнє. Тому сьогодні варто зосередитися на пошуку нових клієнтів і розвитку ПСГ.

- Як ви плануєте залучати клієнтів?

- За рахунок нових послуг і діджиталізації процесів. За півтора року ми пройшли великий шлях – перевели в онлайн заявки на зберігання газу, відкрили "митний склад" та запустили разом з Оператором ГТС так званий short-haul (пільговий тариф на транспортування газу через кордон – Ред.).

Ми також відкрили для клієнтів можливість перепродувати газ прямо в ПСГ і дозволили банкам моніторити газ у ПСГ, який знаходиться в заставі. Все це дозволило залучити іноземні компанії.

На одних нерезидентах минулого року Укртрансгаз заробив трохи менше 2 млрд грн. Це небагато – близько 30% від загальної виручки. Але краще, ніж нічого. Моє завдання зробити зберігання газу прибутковим бізнесом.

Як би пафосно це не звучало, Україна має потенціал стати європейським газовим щитом Європи.

- Від кого?

- Від холодної зими, від дефіциту газу.

- Україна може стати щитом, але чомусь ще не стала. У вас є розуміння чому?

- Цього сезону головну роль відіграє ціновий фактор. Високі ціни не сприяють довгим торговим стратегіям.

Поки ціна на газ у Європі висока, трейдери не зацікавлені зберігати газ, їм вигідніше продати його поки ціни на піку.

Але ринок волатильний: якщо сьогодні їм це не вигідно, не факт, що завтра ціна не обвалиться, і трейдери не почнуть масово закачувати газ до ПСГ, чекаючи відкату цін.

Довгі роки іноземці сюди не заходили з однієї простої причини – нам нема чого було їм запропонувати. Ми це виправили. 

Про активи Нафтогазу в Єгипті і угоду щодо ГТС на мільярди доларів

- У Нафтогазу є два нафтогазових родовища в Єгипті. Тривалий час ви планували продати їх приватній компанії Apex International Energy. Але угода зірвалася. Можете розповісти чому?

- Чотири роки тому, коли Нафтогаз розробив одну із стратегій розвитку, єгипетські активи були визнані для компанії непрофільними. Чому? Тому що завдання Нафтогазу забезпечувати газом Україну, а активи в Єгипті – це далеко і в першу чергу видобуток нафти.

Пошук покупця тривав близько двох років. Apex була готова заплатити за активи понад $100 млн. Вони довго вивчали папери, фізичний стан, показники видобутку, сейсміку. Підійшли серйозно.

Але завадила бюрократія. Поки Кабмін Олексія Гончарука погоджував угоду, на ринку нафти стався різкий обвал цін через COVID-19 і покупець запропонував переглянути вартість угоди до $50 млн.

Нас ця пропозиція не влаштувала. Тому ми вирішили змінити пріоритети.

- У січні Магістральні газопроводи України (МГУ) запропонували переглянути умови продажу ГТС – Укртрансгазом МГУ. Чим закінчилася ця історія? Це правда, що Кабмін скасував у контракті пункт про виплату Укртрансгазу "упущеної вигоди" від передачі "труби" МГУ протягом 15 років?

- Ні. Кабмін не погоджував зміни контракту. До цього контракту було більше претензій із боку Мінфіну, ніж від МГУ. Поки що умови договору не узгоджені і переговори тривають.

Зміни в контракті, швидше за все, будуть. Наприклад, фінансове навантаження може бути перенесене з МГУ на Оператора ГТС. Але говорити про це ще рано. Сподіваюся, що найближчими місяцями рішення буде прийнято.

- Навіщо взагалі до контракту була записана ця виплата?

- По-перше, без неї Нафтогаз послабив би свої позиції в судовій суперечці з Газпромом. По-друге, не можна було чітко сказати, буде транзит газу чи ні. Відповідно, ми не розуміли, який буде фінансовий результат Оператора ГТС – із транзитом і без – це різні картини. Незрозуміло який сценарій варто було очікувати.

- Скільки в підсумку повинен буде заплатити МГУ Укртрансгазу за 15 років?

- Близько 15 млрд грн на рік, виходячи з сьогоднішніх умов договору. Це дуже приблизна цифра, оскільки обсяги виплат залежать від розміру доходів Оператора ГТС і наявності транзиту російського газу.

За українськими законами оператор повинен виплатити нам частину тарифної виручки. Це компенсує Укртрансгазу вартість активів, які ми передали під час анбандлінгу.

Зараз йде переговорний процес, де ми шукаємо оптимальну структуру боргу, графік і терміни його погашення.