Голова правління Компанії Андрій Коболєв взяв участь у програмі Громадського телебачення

Голова правління Компанії Андрій Коболєв взяв участь у програмі Громадського телебачення

Голова правління Компанії Андрій Коболєв 6 травня взяв участь в інформаційно-аналітичній програмі Громадського телебачення. Теми – перспективи розвитку нафтогазової галузі України, взаємини між компанією «Нафтогаз України» та ВАТ «Газпром». Пропонуємо вашій увазі відео програми, а також текст відповідей Андрія Коболєва на питання ведучого.



Ведучий Громадського TV*:
Звідки у Вас сміливість очолити «Нафтогаз» в цей час і чи є у Вас розуміння, що робити зараз?
Андрій Коболєв, голова правління НАК «Нафтогаз України»:
Я працював у «Нафтогазі» з 2002 по 2010 роки. Тобто 8 років. Я непогано знаю цю Компанію. За останні чотири роки, хоча я був у приватному бізнесі, я пильно спостерігав, що відбувалося в цьому секторі. Мені він завжди був цікавий. І коли цю посаду мені запропонували, я сів, подумав, і прийшов до висновку, що є можливість ситуацію змінити. Це непросто. Компанія дійсно знаходиться в такій, як ви сказали, важкій ситуації, скажімо м’яко, але є шанс, і мені здається, що було б нерозумно цим шансом не скористатись.
Громадське TV: Ну, якщо вже зайшла мова про призначення, чи ви себе почуваєте представником якоїсь квоти? Тобто, оцей квотний принцип дотриманий у випадку вашого призначення?
А. Коболєв: Наскільки я розумію, ні.
Громадське TV: А хто вам запропонував загалом, якщо це не секрет?
А. Коболєв: Це не секрет. Історія була дуже проста. Якщо ви знаєте, певну кількість людей брали за принципом молодих кадрів, яких брали з інвестиційно-банківської галузі. Я є однією з таких людей. В мене був певний досвід роботи в банках, в мене була компанія, в якій я був партнером, де я працював останнім часом. І до мене підійшли, сказали: «Андрій, між іншим, ти ж працював в «Нафтогазі»? Давай твоє резюме ми також кинемо до цього пулу?» І так, поступово, поговоривши з декількома людьми, потім поговоривши з Міністром, я потрапив на інтерв’ю до Прем’єр-міністра, після якого було слухання Кабінету Міністрів, на якому мене й призначили.
Громадське TV: Ну і останнє питання з передісторії. Що вас найбільше вразило, коли ви отримали доступ до всієї інформації, чи ви були шоковані тим, що відбувалося?
А. Коболєв: Нічого.
Громадське TV: Все в порядку?
А. Коболєв: Ні, не все в порядку, але може вразити те, чого ти не очікуєш. Все, що я очікував, все, що я знав зі сторони, воно більш-менш близько справдилося. Були певні речі. Я не зовсім очікував, що вони мали такий великий масштаб. Я розумію, що відбувалося там з певними процесами, наприклад, продаж газу, що відбувалося з процесами придбання певних матеріальних ресурсів. Я не очікував, що «Нафтогаз» вклав стільки грошей в ГРР. Що мене здивувало, так це геологорозвідувальні роботи. Тобто Компанія, яка є холдинговою за своєю природою, останні декілька років направляла великі кошти в цьому напрямку. Це здивувало. Але все інше було приблизно в тих межах, які я десь приблизно собі уявляв.
Громадське TV: Отже, перейдемо до сьогоднішньої новини. Я так розумію, що в нас «Нафтогаз» долучився до Європейської системи відображення даних про запаси газу в підземних сховищах. Тобто це така річ, яка працює в Європейському Союзі. Україна сама перша до цього долучилася. Я так розумію, і, до речі, ми дізналися, що в сховищах «Нафтогазу» знаходиться 8,5 млрд. куб м газу. Тобто вони заповнені на чверть, приблизно, так? У зв’язку з чим приєднались ви до цієї програми? Я так розумію, що це, зокрема, є відповідь на майбутні проблеми щодо подачі газу з боку Росії, які теж очікуються із західною стороною?
А. Коболєв: Приєднались, тому що є генеральна стратегія – «Нафтогаз» повинен стати Компанією набагато більш прозорою, ніж є зараз. Треба розуміти, що «Нафтогаз» вагалась.
Вона є історично консервативною, історично закритою. І, навіть, якщо ми подивимось на багато європейських компаній в цій галузі, більшість з них, як правило, не є еталоном відкритості. Тому і в Європейському Союзі, і у світі є певний процес. Тобто регулятори спонукають компанії ці дані відкривати.
Для «Нафтогазу» питання відкритості є наразі одним із стратегічних аспектів. Тому що ми хочемо робити певні реформи. Частина з цих реформ буде болючою, наприклад, ціна газу. Нас за це активно критикують і ми готові до цієї дискусії. Але ми розуміємо, що піднімати якісь тарифи, що пояснювати комусь, чому цей хтось повинен платити більше, треба бути прозорим, треба пояснити, що дійсно це об’єктивні цифри. Ці цифри мають підтвердження. Це не якісь там цифри, які містять в собі витрати, які не можна пояснити, чи, ще гірше, корупційні витрати. Це адекватна економіка і за неї треба платити гроші. Це один аспект.
Другий аспект - це прозорість для наших європейських партнерів. Неодноразово вони закидали і українському уряду, і «Нафтогазу», що вони не розуміють, що відбуваються з «Нафтогазом», вони не розуміють, як працює транзит газу.
Третій аспект – це певна негативна піар-політика «Газпрому» по відношенню до України. Дуже часто ми чули закиди, що всі проблеми знаходяться в Україні, що були якісь крадіжки газу, які формально, насправді, не підтверджені, і що Україна є ненадійним партнером як в транзиті газу, так і в зберіганні газу.
Все це ми хочемо, як то кажуть, вилікувати з допомогою прозорості. Відкриття даних про підземні сховища газу є одним з кроків на шляху зміни цієї ситуації. Ми повинні бути більш прозорими для наших партнерів з Європи, більш прозорими для тих людей, які замовляють транзит, і ми сподіваємось, що найближчим часом чи, можливо, в середньостроковій перспективі це буде не тільки «Газпром». І більш прозорими для українських споживачів і для української влади.
Громадське TV: До речі, ці дані вже зараз можна подивитись на сайті http://transparency.gie.eu.com, ось так вони виглядають. Є посилання на «Нафтогаз України» на офіційному сайті.
А. Коболєв: Україна є першою країною не з Євросоюзу, яка долучилась до цієї бази даних.
Громадське TV: Ось вони 8 млрд. кубів, і ось наповненість, відсоток наповненості. До речі, це один з найнижчих показників по всіх Європі, так? Це, до речі, нормально, що в нас зараз тільки на чверть заповнені запаси? Про що це свідчить?
А. Коболєв: Якщо подивитись історично, були випадки в історії «Нафтогазу», коли запаси були близькі до цього рівня. Це не є нормально. Це рівень нижчий, ніж комфортний рівень, який необхідний для того, щоб ми підійшли до осінньо-зимового періоду з нормальним запасом газу. Критичною є цифра на середину жовтня. Якщо цей рівень буде нижчий, ніж певний рівень, який дозволяє забезпечувати стабільний транзит та постачання газу в Україну, взимку може будуть проблеми. Це пояснюється особливостями роботи української ГТС, тому що фактично це є одна велика ванна газу, до якої є три джерела надходження: це власний видобуток, це надходження транзитного газу та газу для України з боку Росії, і це підземне сховище газу. Взимку часто бувають такі ситуації, коли всіх джерел надходження, якщо прибрати підземку (підземні сховища газу), недостатньо для європейських споживачів, а інколи буває недостатньо і для європейців, і для українців. Тоді використовуються підземні сховища газу як балансуючий фактор. Тому дуже важливо на початок цього періоду мати цей газ в запасах.
Громадське TV: Ну, власне, якщо казати про видобуток газу, то, великою мірою, газ, який видобувався в Україні, це був газ з шельфу…наскільки зараз це (втрата родовищ на шельфі Чорного моря через анексію Криму) вдарило по цьому всьому газовому балансу? Скільки Україна втрачає зараз газу й нафти через те, що ми втратили Крим?
А. Коболєв: Це таке непросте питання. По-перше, ми не вважаємо, що ми втратили. Тобто є певна проблема. Ми сподіваємось, що вона не є постійною. Що це короткострокова проблема.
Громадське TV: Газ же ми звідти вже не отримуємо і нафту теж?
А. Коболєв: Наразі, газопровід на Крим перекритий. Це правда. Ми зараз працюємо над тим, щоб подати якусь спільну позицію з урядом – як «Нафтогаз» сподівається працювати надалі з огляду на питання блокування роботи «Чорноморнафтогазу» у Криму.
«Чорноморнафтогаз», як підрозділ «Нафтогазу» видобував немалий обсяг газу. І цей обсяг газу повинен зростати. І ми очікували, що найближчим часом він вже буде становити 2 потім 3 млрд. кубометра на рік. Наразі, що буде відбуватися з цією компанією, як ми далі будемо працювати, повторюсь, ця позиція зараз узгоджується і виробляється разом з Мінюстом та з Мінпаливенергетики.
Громадське TV: Вже до слова. Просто є одна з версій, коли кажуть, чому Слов’янськ? Чому в Слов’янську відбуваються всі речі, які відбуваються? Там є поклади дуже серйозні скрапленого газу, наскільки я розумію. Чи це є?
А. Коболєв: Я не думаю, що Слов’янськ такий багатий запасами газу. Там можуть бути поклади і, з огляду на області, скоріше сланцевий газ.
Громадське TV: сланцевий газ, сланцевий, перепрошую.
А. Коболєв: Не думаю, що це якось пов’язано, якщо чесно.
Громадське TV: Ок. Наскільки…втрати видобувних платформ «Чорноморнафтогазу» будуть, можливо, вкладені в ті претензії до Росії, які, вже зараз готує «Нафтогаз»? Я маю на увазі Стокгольмський арбітраж … І ми зараз кажемо про претензії Російської Федерації, до «Газпрому», про те, що Україна заборгувала $11,4 млрд. США у зв’язку з тим, що вона не виконала свої зобов’язання take-or-pay, тобто, «бери або плати», за тією старою угодою не добрала газ, і тепер ці претензії є. Я так розумію, що Україна не погоджується з тими претензіями і, очевидно, готує позов до Стокгольму.
А. Коболєв: Давайте крок за кроком. «Чорноморнафтогаз», бурові платформи знаходяться на Одеському родовищі. Наразі працюють. Зареєстровані вони як власність «Чорноморнафтогазу», міжнародні реєстри українські засоби. Ми не вважаємо, що ми досі їх втратили і ми зараз розробляємо певні кроки, що робити далі в цій ситуації. Я не можу їх коментувати, на жаль, з огляду на те, що це треба узгодити і тут треба бути дуже обережним до коментарів. Тому питання Криму та «Чорноморнафтогазу» я поки що залишив в стороні з єдиною ремаркою, що ми не вважаємо, що ми їх втратили.
Друге – Стокгольм. «Нафтогаз» направив листа до «Газпрому», де ми вимагаємо певних змін як в існуючий контракт, так і в фіксації певної позиції в частині ціни. Так само ми говоримо про питання так званого take-or-pay, тобто принципу «бери або плати». Насправді, це вже другий рік, коли «Газпром» виставляє штраф за цим пунктом до НАК «Нафтогаз України». Такий самий штраф хотів «Газпром» виставити і за 2012-й рік. Тоді «Нафтогаз» направив відмову по його сплаті. Вона була досить обґрунтована. Ми таку саму відмову направили цього разу і це питання ми вважаємо насправді другорядним. Наш юридичний аналіз вказує, що, навіть, якщо прибрати в сторону юридичний аналіз, я думаю, якби у «Газпрому» був би якийсь шанс цей штраф з «Нафтогазу» зняти, вони б вже були в суді. Вони цього не роблять тому що вони розуміють, що судова перспектива там дуже низька.
Громадське TV: Тобто, це політична заява?
А. Коболєв: Це більше політична заява, яку «Газпром» використовує для тиску на «Нафтогаз», на український уряд, для того, щоб казати Європі, що ось подивіться, «Нафтогаз» не сплатив цю суму. Насправді, моє враження, що в Європі вже розуміють неадекватність цієї вимоги. Більш того, якщо подивитись на історію судових процесів «Газпрому» з цього приводу проти європейських компаній, вони були в своїй більшості або програні, або врегульовані поза судом. Якщо вони були врегульовані поза судом, скоріш за все, там була відмова чи суттєве зменшення обсягу претензій, або їх конвертація в авансову оплату майбутніх періодів. Оскільки ми знаємо ситуацію. Тому в цьому питанні, я думаю, все буде відносно неважко.
Громадське TV: Ця ціна, яка існує зараз, вона одна з найбільших в Європі. Я не знаю, хоча, напевно, десь є і більша.
А. Коболєв: Яка саме?
Громадське TV: …близько $500, так?
А. Коболєв: Близько $500, це ціна, на якій наполягає ВАТ «Газпром». Наша позиція, що в порівнянні з першим кварталом цього року, коли ціна була $268,5, нічого не змінилося з точки зору економіки і тих факторів, які зазвичай впливають на ціну газу. В тих додатках договору про придбання газу ми бачили тільки цифри, ми не бачили посилання на політику. Тому ми вважаємо, що ця ціна повинна залишитися незмінною і на цьому ми будемо наполягати.
Громадське TV: Які шанси, що Україні справді вдасться перемогти в цьому питанні? В цій газовій суперечці? Зокрема, заключити, можливо, новий, , контракт…?
А. Коболєв: Я думаю, дуже високі.
Громадське TV: Наскільки справді є великою загроза перебоїв з постачанням газу для Європи?
А. Коболєв: Наразі ми знаходимося в процесі переговорів щодо того, як буде себе вести «Газпром», як себе буде вести НАК «Нафтогаз України» в процесі судового розгляду. Ми вважаємо, що є цивілізований механізм, який ми запропонували нашим російським колегам. Тобто ми сплачуємо поточні обсяги придбання газу за ціною першого кварталу, тобто нічого не змінюємо. «Газпром» постачає нам газ. «Газпром» подає газ для транзиту. Ми його транзитуємо.
Громадське TV: Поточний, це передплата означає, чи навпаки?
А. Коболєв: Це означає за газ, який ми купили, ми розрахувались. Тобто, місяць пройшов, ми розрахувались, місяць пройшов, ми розрахувались.
Громадське TV: Просто зараз наполягає якраз таки «Газпром» на тому, щоб Україна платила передплатою.
А. Коболєв: Останні перемовини з «Газпромом» в місті Варшава завершилися тим, що ми до цього питання повернемося приблизно в середині травня. І ми сподіваємось до цього часу все-таки повернутись до цивілізованого шляху врегулювання. Тобто не змінювати існуючі умови, продовжувати працювати як є, пройти арбітраж. Якщо ми не погодимось на щось інше, потім врегулювати всі відносини. Це цивілізований європейський шлях. Якщо наші російські партнери пристануть на цю пропозицію, я думаю, ніяких перебоїв не повинно бути. Але зараз м’яч на їхньому боці і що вони вирішать – важко коментувати.
Громадське TV: Чи можете ви коротко розповісти про те, які кроки зараз проводить «Газпром» для того, щоб диверсифікувати все-таки постачання російського газу? Тобто оті всі історії з реверсами, наскільки це все допомагає?
А. Коболєв: «Газпром» чи «Нафтогаз»?
Громадське TV: «Нафтогаз України» звичайно.
А. Коболєв: «Нафтогаз», так. Ви сказали «Газпром». Ми почали імпортувати газ за двома реверсними напрямками – Це Польща і це Угорщина. Ці напрямки працювали в минулому році. Тобто тут нічого нового немає.
Громадське TV: Які там обсяги, нагадайте?
А. Коболєв: Там обсяги невеликі і, теоретично, якщо все складеться добре, ми зможемо за обома напрямками імпортувати до 7 млрд. кубічних метрів газу на рік.
Громадське TV: Тобто це 10% від загальних потреб?
А. Коболєв: Ні. Ми всього повинні імпортувати протягом року десь приблизно 30 млрд. кубічних метрів. Тобто з 37 це вже не така мала цифра.
Громадське TV: Чверть.
А. Коболєв: Да. Є питання наявності цих обсягів газу на тих ринках, де ми купуємо, але над цим питанням ми зараз працюємо. Найбільш важливим питанням є реверс з Словаччини. Там обсяги можуть бути набагато більші. Нажаль, ми не можемо поки знайти спільну мову зі словацьким оператором щодо відкриття великого реверсу, який не вимагає будь-яких технологічних змін в трубопроводах, чи в будь-чому іншому.
Громадське TV: Походження цього газу– це Норвегія?
А. Коболєв: Походження газу, коли він перетинає кордон Європейського Союзу вже значення не має. Це просто молекула газу, яка була порахована на лічильнику. І куди вона піде, і звідки вона прийшла – це вже ролі ніякої не грає. Більш того, вона конвертується в енергію, тобто продаються калорії, а не молекули. Тобто не обсяг, а продаються калорії. Це не принципово. Принциповим є те, що останні наші перемовини у Словаччині вже повністю і відкрито показали всім, включно з нами, з Єврокомісією, з нашими американськими партнерами, що єдиною проблемою чому цей реверс наразі не працює, це не технічні обмеження, а це юридичні обмеження, які «Газпром» наклав на словацького оператора. І зараз ми хочемо більш, як сказати, відкрито підняти ці питання з Європейською Комісією тому що, на нашу думку, така ситуація протирічить як принципам нормальної конкуренції, принципам боротьби з монополізмом, так само і європейським демократичним нормам.
Громадське TV: Нагадую глядачами, що в нас Андрій Коболєв, це новопризначений голова НАК «Нафтогаз України». І, пане Андрію, скажіть, чи є «Нафтогаз» збитковим?
А. Коболєв: Є.
Громадське TV: Чи є шанси зробити його самодостатнім, або навіть таким, що заробляє?
А. Коболєв: Є.
Громадське TV: Що треба зробити в першу чергу?
А. Коболєв: Потрібна реформа самого «Нафтогазу», яка буде передбачати відмову від однієї функції, яка була покладена на «Нафтогаз» і яку не витримає жодна компанія. Це субсидії газу для певних категорій населення. Тобто «Нафтогаз» продає газ за цінами, які набагато нижчі будь-яких ринкових параметрів. Наразі, яка б там не була критика, середньозважена ціна газу, який постачається населенню, все одно нижча, ніж ціна газу в Ростовській області Російської Федерації. Що на нашу думку є абсолютно неприйнятним. Це по-перше…повертаючись до першого питання, відразу знаю, що буде велика кількість критики в цьому аспекті, але якраз наші пропозиції містять так само і механізми компенсації. Є верстви населення, які вимагають захисту. І для цього захисту є стандартний механізм. Тобто піднімається ціна для всіх, кому потрібно, частина компенсується. Працює в багатьох країнах світу. Тут немає ніякого нового велосипеду. Все відносно просто. Треба це раз пройти, треба це раз зробити. Але є велика кількість як з точки зору споживачів серед населення, так само й промислових споживачів, які можуть платити нормальну ціну за газ і їм субсидії не потрібні. Треба це раз зробити. Не просте питання, але воно вирішить велику кількість проблем.
Другий аспект, звичайно, це оптимізація певних витрат самого НАК «Нафтогаз України». Ми всі розуміємо, що, м’яко кажучи, не всі витрати були оптимальні. Певні витрати містили непрозорі речі, певні витрати були відверто корупційними. Це треба прибрати, для цього також є певні механізми – такі, як відкриті тендери. Так само, як ми опублікували дані по підземці, так само можна публікувати реальні тендери, запрошувати компанії, показувати ціни, по яких «Нафтогаз» це купував і це дозволить, з одного боку, певні витрати зменшити, а певні витрати зробити більш ефективними. Це другий напрямок.
І третій напрямок – це виділення і збільшення незалежності тих компаній, тих підрозділів, які можуть бути незалежними. Наприклад, видобувних компаній, які за своєю природою не є монополістами, які можуть працювати незалежно, які можуть приносити набагато більше грошей «Нафтогазу», набагато більше грошей державі.
Громадське TV: Ну і останнє питання, якщо дозволите. Цей додатковий механізм, я маю на увазі плату за транзит, наскільки його може використовувати Україна в цій газовій суперечці з Росією? Про нього завжди казали, що, начебто, от не вистачає рішучості українській стороні підняти ціну за транзит газу і так компенсувати якісь там несправедливі ціни?
А. Коболєв: Зміна умов транзиту газу також зараз розглядається, і я думаю, що нашим наступним кроком буде перегляд умов транзиту.
Громадське TV: Дякую дуже за участь в нашій програмі. В нас був голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв.

* Висловлювання журналіста не обов’язково відповідають офіційній позиції Компанії.

Інші новини