Інтерв'ю голови правління Компанії Андрія Коболєва щотижневій газеті «Дзеркало тижня»

Пропонуємо вашій увазі інтерв\'ю Андрія Кобольова щотижневій газеті ...

Пропонуємо вашій увазі інтерв'ю Андрія Кобольова щотижневій газеті «Дзеркало тижня», опубліковане у номері від 23 травня 2014 року.

«У такому складному трикутнику, як ЄС—Україна—РФ, завжди є можливість когось «розміняти». Чи «розміняють» нас, багато в чому залежатиме й від нас («Дзеркало тижня», 23.05.2014)

Заколисуючі розповіді про те, що Путін, нібито під загрозою міжнародних санкцій, відвів війська від східних кордонів України та що войовничий російський двоголовий орел узагалі втягнув пазурі, — це все неправда. Пазурі він тільки точить. І поки в Європі та США з'ясовують, на кого ж саме, Путін вирішив паралельно задіяти перевірену газову зброю. Насамперед в Україні, а заодно й у Європі. Про це та багато що інше розмова кореспондента DT.UA з головою правління НАК "Нафтогаз України" Андрієм КОБОЛЄВИМ.

— Андрію Володимировичу, ми плавно підходимо до початку червня — часу, коли "Газпром" погрожує перекрити поставки газу в Україну. При цьому постійно ведуться переговори між Європейською комісією, Україною та Російською Федерацією. Якогось результату досягнуто?
— Ніякого компромісного рішення між "Нафтогазом України" та "Газпромом" поки що немає. Або, інакше кажучи, попри переговори за участі представників Єврокомісії, які постійно тривають, досягнуто дуже слабкого прогресу. Адже кожна сторона вирішує для себе та в цьому трикутнику певні дилеми.
Для України дилема полягає в такому: з одного боку, потрібен російський газ, з іншого — потрібна справедлива ціна.
Українська сторона зробила ряд офіційних пропозицій "Газпрому" та ЄС. Суть цих пропозицій полягає от у чому. По-перше, ми не згодні з одностороннім підвищенням "Газпромом" ціни на газ для "Нафтогазу" до 485 дол. за тисячу кубометрів. Хоч би хто і хоч би на які букви контракту купівлі-продажу газу посилався, а одностороннє підвищення ціни з узгодженої на перший квартал 2014 р. у 268,5 дол. не відповідає не лише формі, а й духу контракту.
Українська сторона висловила бажання робити кроки назустріч. За нашими розрахунками, за останні кілька років ми значно переплатили за використаний газ. Проте ми пропонуємо почати погашати борг і здійснювати поточні платежі в обмін на те, що як мінімум буде погоджено тимчасову ціну на період, допоки спір про ціну не буде врегульований формально й остаточно. Коли це питання буде врегульоване (у договірному, передарбітражному або арбітражному порядку), "Нафтогаз" готовий одразу ж розрахуватися з "Газпромом", якщо буде вирішено, що необхідно доплатити.
Як варіант тимчасового вирішення спору, ми пропонуємо підписати додаткову угоду між НАКом і "Газпромом" про використання понижуючого коефіцієнта, як це було зроблено на перший квартал 2014 р. Закінчимо спір — перерахуємо, скільки, кому й хто винен.
Однак позицію РФ і "Газпрому" можна описати не як "уранці гроші — ввечері стільці", а як "спочатку гроші, а потім ми ще поговоримо, давати вам стільці чи ні та за якою ціною".
"Газпром" скрізь заявляє, що "газовий" контракт із НАКом вони вважають ідеальним, а ціну російського газу для НАКу майже в 500 дол. — нормальною та адекватною, хоча на європейському ринку сьогодні ціна не перевищує 380 дол. за тисячу кубометрів.
За такого підходу ми не бачимо сенсу оплачувати нараховані "Газпромом" борги "Нафтогазу". Це ніяк не додає нам упевненості, що, завдяки тому, що ми оплатимо спірний борг, "Газпром" візьметься поставляти нам газ стабільно та за адекватною ціною.
Для Єврокомісії та Євросоюзу дилема полягає в тому, що вони, з одного боку, є основним споживачем російського газу на континенті й усвідомлюють свою важливість для "Газпрому", а з іншого — пам'ятаючи досвід 2006-го та 2009 р., не хочуть повторення газової кризи, тож всіляко намагаються її уникнути.
Для Росії дилема в тому, щоб домагатися своєї мети, провокуючи кризу, але не перебирати при цьому міри.
— Проте ж "Газпрому" продовження "усихання" українського ринку для російського газу теж невигідне.
— Безумовно. Якщо подивитися на економіку поставок газу в Україну "Газпромом" за ціною 268,5 дол., то очевидно, що за такою ціною газ куплять і найбільші газоспоживачі в Україні — хімічні та металургійні підприємства. Закупить більше й НАК, щоб не переводити на альтернативне паливо (у цьому випадку — вугілля) ТЕЦ та енергогенеруючі компанії. З урахуванням цих факторів при ціні першого кварталу загальний прибуток "Газпрому" від поставок українським споживачам буде вищим, ніж при ціні газу в 485 дол.
— "Газпром" на це скаже, що, мовляв, нічого рахувати їхні прибутки.
— Це нормальна практика, коли партнери в такому довгостроковому бізнесі, як газовий, розраховують економічний ефект для кожної зі сторін. Адже навіть для такої великої компанії, як "Газпром", втрата в Україні ринку поставок у 10 млрд кубометрів газу на рік — неабиякий удар.
— Однак "Газпром" поводиться так, ніби для нього це не так уже й важливо. Тим паче на тлі "китайського" тридцятирічного контракту. Хоча очевидно, що обсяги газу, що спрямовуються Росією в Європу та Україну, не мають стосунку до планів "Газпрому" "газифікувати" Тихоокеанський регіон.
— Ми намагаємося зрозуміти, чому в цій ситуації "Газпром" не сприймає будь-якого компромісу з Україною й фактично поводиться нелогічно, займаючи ультимативну позицію відносно ціни свого газу для України в другому кварталі 2014 р.
— І якого висновку ви дійшли?
— Ми припускаємо, що російська сторона намагається спровокувати кризу.
— Куди вже більше провокувати...
— Спровокувати кризу на ринку газу Європи — з метою домогтися від Європейської комісії дозволу на будівництво "Південного потоку" і розширення доступу до газового маршруту Opal. Фактично ці два газопроводи дадуть можливість "Газпрому" обійти Україну практично повністю в транзитному сенсі. Ця ідея "Газпрому" активно пропагується в Європі серед усіх покупців російського газу для того, щоб подолати опір Єврокомісії. Але багато учасників ЄС починають розуміти, що у випадку, якщо "Газпром" доб'ється свого, вони рано чи пізно ризикують опинитися в такій самій ситуації, як Україна сьогодні. Тобто в ситуації, коли їх шантажуватиме монопольний постачальник газу.
— Глава уряду Польщі Дональд Туск 21 травня заявив "Польському радіо", що "якщо Росія реалізує свою декларацію та з початку червня припинить поставки газу через українські газопроводи, то ми в Польщі не відчуємо цього, і польські громадяни можуть бути абсолютно спокійні". А українським громадянам до чого потрібно бути готовими?
— "Нафтогаз" також готовий до різних варіантів розвитку подій…
— Як надовго вистачить ресурсів "Нафтогазу"? І що НАК планує робити в ситуації такої невизначеності?
— Формуємо запас газу. Купуємо через Угорщину та Польщу.
— Скільки купуєте та за якою ціною?
—Купуємо стільки, скільки сьогодні є газу на європейському ринку. Ціни нижчі, ніж у "Газпрому".
— 21 травня глава Єврокомісії Баррозу запропонував відкрити дані про обсяги входу та транзиту російського газу через українську ГТС. До цього мова йшла навіть про намір створити єдиного європейського покупця газу в "Газпрому". Наскільки, на ваш погляд, реальні такі ідеї та пропозиції?
— Українська сторона вже регулярно надає дані про запаси газу у своїх підземних сховищах. Й ідея відкриття даних про поставки російського газу в ГТС України цілком реальна.
Ми, у свою чергу, пропонуємо перенести точку закупівлі російського газу на російсько-український кордон. І створити там єдині точки приймання газу. Але це потребує розірвання діючих контрактів європейських покупців з "Газпромом" і може привести до ліквідації різниці в цінах для європейських споживачів російського газу.
— Єврокомісія навіть готова побудувати для цього газовимірювальні станції на вході газопроводів в Україну на кордоні з РФ...
— У цьому ми не бачимо особливої потреби. Газовимірювальні станції на виході з РФ досить точно вимірюють обсяг газу, який надходить в газотранспортну систему. Проблема в доступі до цих даних.
— Чи відбудеться запланована на 26 травня тристороння зустріч Єврокомісії, України та Російської Федерації для врегулювання газового конфлікту та де?
— За даними на сьогодні, така зустріч відбудеться в понеділок, 26 травня, у Берліні.
— Відповідно до заяви єврокомісара Гюнтера Оттінгера 21 травня під час конференції "Європейська стратегія енергетичної безпеки" у Брюсселі, ЄС хоче виробити єдину енергостратегію та створити об'єднаний ринок газу ЄС. При цьому він зазначив, що ЄС хоче мати хороші відносини в енергогалузі з Росією. Якщо поставатиме питання про вибір для ЄС, у цій ситуації чи не "розміняють" Україну в ім'я тимчасової енергетичної стабільності Євросоюзу?
— У такому складному та взаємозалежному трикутнику, як ЄС—Україна—РФ, завжди є можливість когось "розміняти". Чи "розміняють" нас, багато в чому залежатиме від нас самих.

Автор: Алла Єрьоменко.

Інші новини