Вадим Макеєв
Завдяки реформам і введенню ринкової ціни в Україні за минулий рік вдалося переламати негативну тенденцію в газовидобуванні.
Вперше за останній час в Україні почав зростати видобуток власного газу. Минулого року газовидобування зросло на 1,5% - з 19,9 до 20,2 млрд куб м. Ця ж тенденція продовжилася і в першому кварталі цього року. За цей період Україна наростила його ще на 1,3%.
Примітно, що до цього обсяг видобутку газу в країні стабільно падав, починаючи з 2013 року.
Про те, завдяки чому вдалося досягти зростання видобутку газу, яких проблем не торкалися та яку мету ставить на цей рік найбільший газодобувач в країні, НВ Бізнес розповів голова правління компанії Укргазвидобування Олег Прохоренко
- З чим пов'язане зростання видобутку газу в минулому році? Це випадкова тенденція чи це має під собою якесь підґрунтя?
- Тенденція не випадкова. Торік вдалося переламати негативний тренд минулих років, коли через такі фактори, як війна на Донбасі та зниження видобутку за договорами СД (Спільної діяльності – НВ) відбулося зниження видобутку газу.
У 2014 році Укргазвидобування видобула 15,1 млрд кубометрів, а в 2015 році відбулося зниження до 14,5 млрд. Нова команда почала працювати саме в цей рік і перед нами стояла перспектива 2016-го року - вийти на 14,3 млрд з урахуванням природного падіння і з урахуванням труднощів стримувати це падіння.
У підсумку, завдяки підвищенню інтенсивності операцій нам вдалося вийти на збільшення видобутку до 14,6 млрд кубометрів, що на 77 млн більше, ніж у 2015-му році.
Однак тут є ще одна важлива цифра – це збільшення реалізації газу для потреб населення. Тобто це та цифра, яку ми продаємо Нафтогазу, а він вже продає для потреб населення. І тут приріст ще більший - на 184 млн кубів. Саме настільки менше Нафтогаз буде імпортувати газу. Виходить, що більше українського газу пішло для потреб населення.
- Що зараз відбувається на ринку природного газу у сфері газовидобутку? Чи спостерігається бум M&A (злиття і поглинання) угод?
- Сьогодні на ринку спостерігається повільне пожвавлення активності. Тут треба говорити про дві групи - Укргазвидобування, як найбільший добувач, і приватні компанії. Приватники дуже довго вичікували, що буде з фіскальним режимом. До війни на сході країни ставка ренти була 29-14% для приватників. Потім, з серпня 2014 року була введена тимчасова рента – 55-29%. Тобто оподаткування підвищили фактично вдвічі. Це призвело до того, що газовидобувачі просто заморозили видобуток і перестали інвестувати. Приватний сектор чекав, що станеться з рентою.
З середини 2016 року їх рента була трохи нормалізована до 29-14%.
А з 1 січня цього року для нас ввели таку ж ренту, як для приватників (прим. - до 1 січня 2017 року рента для Укргазвидобування становила 50%). По суті, ми повернулися у той фіскальний режим, який був до воєнних дій.
Тут справа навіть не в M&A угодах. Сьогодні приватні компанії аналізують, наскільки серйозно уряд налаштований на зниження ренти і чи підтримає парламент цю ініціативу.
З іншого боку, я спостерігаю невелике пожвавлення приватних інвестицій. І це пов'язано, зокрема з тим, що ми своїми діями в останні півтора року реактивували і фактично створили новий ринок сервісних послуг, якого раніше не було в Україні.
- У чому це проявляється?
- Ми добуваємо 75% всього газу в країні. Але раніше через популізм, пов'язаний з цінами на газ, Укргазвидобування не отримувала справедливої ціни і Україна платила Росії космічну ціну. В той момент спостерігалося хронічне недоінвестування, у нас не оновлювалося обладнання.
Для прикладу, середній вік бурової установки у нас – 23 роки. В той час, як у білорусів (Белоруснефть) - 9 років, у Росії - 10 років.
З 2009 по 2013 рік Україна, як країна, заплатила $54 млрд Росії за газ. У цей же час в Росії було придбано 281 бурову установку. Укргазвидобування за цей час не купила жодної. Фактично, Україна фінансувала розвиток видобутку газу в Росії.
Сьогодні ціна нарешті стала справедливою. Це дозволяє нам інвестувати у власний видобуток. Зараз на нашому порядку денному стоїть питання оновити близько 30 бурових установок до 2020-го року.
Крім цього, ми по багатьох напрямках вперше в історії компанії контрактуємо зовнішніх підрядників. Наприкінці минулого року був оголошений тендер на залучення зовнішніх 15 бурових установок. Раніше компанія цього ніколи не робила. І ми вперше в історії вийшли на ринок інтенсифікації. Тобто ми залучили двох іноземних підрядників для інтенсифікації свердловин. І це створило ринок, якого не було.
- Як ви оцінюєте реформу ринку газу останнім часом, що ще потрібно змінити?
- Я оптимістично дивлюся на те, що відбувається. Є багато затримок, є багато речей, які хотілося б зробити по-іншому і швидше. Але, разом з тим, найголовніша реформа, яка була проведена рік тому урядом Володимира Гройсмана - це якраз приведення ціни на газ для Укргазвидобування ближче до комерційного рівня.
Поки не можна сказати, що це повністю комерційна ціна, яку приватники отримують у разі виходу на ринок, але це вже набагато ближче до адекватного рівня. До цього ціна була – 1590 грн за 1 тис. кубометрів газу. При цьому приватні компанії продавали по 6-7 тис. грн.
Ще одна важлива річ, якої вдалося вперше досягти – це можливість залучати в компанію професійних менеджерів і професійну команду.
В Україні можливо нарощувати видобуток газу. І тут не потрібно винаходити велосипед, а просто треба залучати якісних кваліфікованих людей, давати їм можливість працювати і ставити високі амбітні цілі, що ми і робимо.
Ще одна річ, яку багато хто, напевно, не бачать, не розуміють, але за яку ми боремося щодня – це розрив договорів СД. Тобто це фактично те, що ціна була приведена до комерційного рівня. Вона зробила економічно недоцільними договори СД в тій формі, в якій вони були. Ті договори, які були в схемах Онищенка (Олександр Онищенко – депутат-утікач), які у всіх були на слуху, це якраз було результатом цієї популістської ціни на газ. Тобто будь-який дисбаланс ціни створює корупційні схеми.
Сьогодні є гостра потреба просто в дерегуляції галузі. Ми і депутати активно просували законопроект №3096, який фактично мав урегулювати багато питань з виділенням землі. Проблема полягає в тому, що ми працюємо на чиїхось ділянках. І та недосконалість нашого законодавства, пов'язана з виділенням землі і землевідведенням, це дуже зарегульоване питання.
Наприклад, після того, як геологи визначили якусь точку, де можна робити свердління, де є газ, іноді проходить 2-3 роки до моменту початку робіт. Це абсурдно.
- Розкажіть про прогноз розвитку газовидобутку найближчим часом, чи зростатиме він і за яких умов?
- Видобуток газу буде зростати. Тут є ряд технічних, технологічних напрямків, як це відбуватиметься. Це інтенсифікація існуючих родовищ, це ведення або повернення в активний фонд свердловин, які потрапили в аварії.
Це також будівництво, модернізація ДКС (дожимних компресорних станцій) і розширення свердління.
На цей рік ми ставимо план зі збільшення видобутку на 400-600 млн кубів, до 15-15,2 млрд кубометрів газу.
Якщо зараз показники видобутку цього року спроектувати на залишок року, то вже сьогодні це збільшення становить близько 300 млн кубів.
І це не випадковість, це результат роботи, результат впровадження нашої стратегії, яку ми називаємо 20/20. Тобто досягти до 2020 року збільшення видобутку газу до 20 млрд кубів.
Ця цифра важлива тому, що глобально для України це означатиме досягнення фактичної газової незалежності. Тому що минулому році ми спожили 33 млрд кубометрів газу, а виготовили своїми силами тільки 20 млрд, з них приблизно 15 млрд – це Укргазвидобування. Решта - це Укрнафта і приватники. Отже, потреба в імпорті становила 13 млрд.
Мета на 2020-й рік була формалізована в документі, який називається "Концепція розвитку газодобувної галузі", і який був затверджений Кабміном. Згідно з цим документом, до 2020 року планується вийти на рівень споживання газу до 26 млрд кубометрів. І це цілком реально.
.png)
