Почалась експлуатація Східно-Казантипського газового родовища

9 серпня, в день народження Леоніда Кучми, закінчене буріння першої 463-метрової експлуатаційної свердловини на Східно-Казантипському родовищі у південній частині акваторії Азовського моря. Вже 12 серпня, після проведення робіт по з”єднанню морської та суходольної частин трубопроводу між родовищем та магістральним газопроводом Джанкой-Феодосія-Керч, перший морський газ надійшов споживачам Керчі.
Таким чином, відкритий два роки тому за безпосередньої участі українського президента магістральний газопровід Джанкой-Феодосія-Керч, що приніс “блакитне паливо” споживачам східного Криму, сьогодні почав заповнюватись власними ресурсами регіону. Газ Східного Казантипу є тільки першим етапом цієї програми, що передбачає освоєння ще трьох родовищ південного Азова.

Східно-Казантипське та Північно-Казантипське родовища відкриті в 1999-2000 роках в результаті проведення геолого-розвідувальних робіт на шельфі Керченського півострова державним акціонерним товариством “Чорноморнафтогаз”.

“Нафтогаз України”, до складу якого входить кримське підприємство, затвердив програму освоєння родовищ південного Азова на основі угоди про спільну діяльність між “Чорноморнафтогазом” та “Укргазвидобуванням”, яка передбачає фінанування робіт з освоєння родовища на паритетній основі.

“Чорноморнафтогаз” проводив всі роботи по морській частині проекту, включаючи транспортування і монтаж технологічної платформи для видобутку газу, а також саму складну частину робіт – буріння свердловин із самохідної плавучої бурової установки “Таврида”.

“Укргазвидобування”, згідно з проектом розробки родовища, взяло на себе роботи з будівництва суходольної частини газопроводу та установки комплексної підготовки газу Східно-Казантипського родовища. Крім того, “Укргазвидобування” профінансувало постачання металу і будівництво на керченському заводі “Залив” морської платформи, з якої здійснюється видобуток газу.

“Східно-Казантипська” платформа була відбуксована, змонтована і встановлена на глибині морського дна 26 метрів, в 20 км. від північного узбережжя Керченського півострова. Газ надходить з неї по морському трубопроводу на узбережжя в район бухти Широка, звідки по наземному газопроводу подається для осушення на комплексну установку підготовки газу.

На сьогодняшній день розбурена тільки перша свердловина Східно-Казантипського родовища, щодобовий видобуток якої складає біля 200 тис. м природного газу. Проект освоєння родовища передбачає буріння ще чотирьох свердловин, в результаті чого загальний видобуток перевищить 600 тис. м на добу, або біля 200 млн. м на рік. Буріння свердловин продовжить самохідна плавуча бурова установка “Таврида”, зістикована з технологічною платформою. Сумарні інвестиції у розробку Східно-Казантипського родовища, включно з бурінням додаткових чотирьох свердловин, складуть 110 млн. грн. Генеральним проектувальником проекту є симферопільський інститут “НДПІшельф”.

Видобувні запаси Східно-Казантипського родовища оцінюються в 4 млрд. м газу. На піку розробки в перші роки експлуатації продуктивність родовища складе не менше 200 млн. м на рік. В подальшому природне падіння видобутку буде компенсоване початком розробки сусіднього Північно-Казантипського, а потім і інших родовищ Південного Азова. Для їх розробки “Укргазвидобування” та “Чорноморнафтогаз” планують направляти всі кошти, отримані від продажу газу Східного Казантипу в рамках спільної діяльності. Балансові запаси Північно-Казантипського родовища оцінюються в 16 млрд. м , видобувні - у 8.3 млрд. м , що вдвічі більше запасів Східного Казантипу.

Проект освоєння Північного Казантипу передбачає будівництво Центральної технологічної платформи та двох допоміжних платформ, віддалених від головної на 3 км. кожна. 14-кілометровий морський газопровід з”єднає Північно-Казантипське родовище зі Східно-Казантипським, звідки газ надійде на узбережжя по існуючих трубопроводах.

Виробничий потенціал двох інших газових родовищ регіону – Північно-Керченського та Північно-Булганакського, поки що уточнюється. Після їх ведення в експлуатацію, вони також будуть подавати газ на установку комплексної підготовки газу Східно-Казантипського родовища, а потім – у магістральний газопровід Джанкой-Феодосія-Керч.

Заміщення імпортного чи східно-українського газу власними ресурсами регіону, яке провадиться “Нафтогазом України”, вигідне відразу з кількох причин: зменшення витрат на доставку газу споживачам підвищить економічну віддачу від його продажу, а місце, що вивільниться у магістральних газопроводах південно-західної України, можна буде використати для нарощування експорту російського газу на Балкани та в Турцію.

Комплексне освоєння відразу чотирьох родовищ південного Азова дозволить зменшити витрати на створення допоміжної, в першу чергу, транспортної інфраструктури. З іншого боку, розвиток інфраструктури шельфу Азовського і Чорного морів йде в рамках природнього процесу – у третьому тисячолітті основий видобуток вуглеводнів України буде зосереджений саме в цьому регіоні.

Інші новини