Юрій Вітренко: «Узгодженої моделі відокремлення ГТС поки немає. Саме через спроби політичного втручання...». Інтерв’ю газеті «Дзеркало тижня»

Наш співрозмовник, директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України" Юрій ВІТРЕНКО у своєму пості 27 квітня зазначив: "Відтепер ціна на газ буде відповідати економічно обґрунтованому рівню. Оскільки Україна імпортує газ, то економічно обґрунтований рівень ...

Алла Єрьоменко

28 квітня 2016

6879 грн за тисячу кубометрів — такою буде єдина ціна для громадян і промислових споживачів газу з 1 травня 2016 р. Як зазначив 27 квітня призначений тиждень тому прем'єр Володимир Гройсман, ціну підвищено (знову?!) до "економічно обґрунтованого рівня". Чому про це оголосила не НКРЕКП, начебто незалежний регулятор у царині встановлення тарифів для енергопідприємств? Можливо, не встигли вивчити обґрунтування підвищення цін до в черговий раз "економічно обґрунтованого"? Варіантів відповіді чимало, про що — окрема розмова. Очевидним плюсом може стати припинення жонглювання різними цінами, тобто мінімізація корупційної складової, яку ми й отримуємо у рахунках за газ і послуги на його транспортування та розподіл. Хоча усвідомити і сприйняти позитив унаслідок нівелювання різниці цін на тлі такого подорожчання газу для кожного його споживача, безумовно, складно психологічно і важко фінансово.

Наш співрозмовник, директор з розвитку бізнесу НАК "Нафтогаз України" Юрій ВІТРЕНКО у своєму пості 27 квітня зазначив: "Відтепер ціна на газ буде відповідати економічно обґрунтованому рівню. Оскільки Україна імпортує газ, то економічно обґрунтований рівень — це рівень "імпортного паритету", тобто ціна імпортного газу". Вона включає і вартість транспортування імпортованого газу (див. DT.UA №15 від 23 квітня 2016 р., "RABство"). Також Юрій Вітренко розповів DT.UA про пов'язані аспекти ціни газу і тарифів на транспортування за умовами "вхід-вихід".

— Юрію Юрієвичу, при розрахунку тарифів на транспортування газу за запровадженою цього року схемою "вхід-вихід" було вибрано метод прискореної амортизації. Чому?

— Почну з того, що новий розрахунок тарифів на транспортування газу є наслідком імплементації європейських принципів роботи газового ринку та стандартного європейського законодавства, зокрема переходу на стандартну для європейських операторів газотранспортних систем (ГТС) практику розрахунку тарифів за схемою "вхід-вихід". Україна повинна була це зробити вже давно. Наприклад, Словаччина, територією якої в останні десять років транспортувалося від 30 до 60% російського газу для Європи, перейшла на тарифоутворення за схемою "вхід-вихід" ще в 2005 р. Амортизація є однією зі складових тарифу. Правила її нарахування визначаються відповідними стандартами фінансової звітності, бо це бухгалтерська категорія. Термін амортизації основних засобів, у нашому випадку ГТС, визначається на підставі очікуваного "економічно корисного життя" основного засобу. Російська сторона неодноразово заявляла про свої наміри з 2020 р. відмовитися від використання української ГТС для транзиту свого газу в Європу. Крім того, росіяни демонструють активність у просуванні проекту "Північний потік-2", унаслідок чого мають з'явитися надлишкові потужності, які дадуть змогу реалізувати загрозу припинення транзиту газу через українську ГТС. У червні 2016 р. може бути підписаний договір на будівництво цього трубопроводу між "Газпромом" і Saipem. Крім того, в березні компанія Nord Stream 2 AG повідомила, що завершила тендер на поставку сталевих труб для будівництва двох ниток газопроводу. Це фактичні ознаки, які підтверджують серйозність намірів російської сторони щодо продовження цього проекту. За таких умов будь-який власник газотранспортної системи не має іншого виходу, ніж використати механізм прискореної амортизації щодо відповідної частини основних засобів, оскільки строк економічно корисної експлуатації цих активів значно зменшується. Таким чином, прискорена амортизація — це не примха оператора ГТС, а вимога до нього. Є й інший аспект прискореної амортизації. Якщо її зараз не закласти у тариф, а після 2020 р. російська сторона реалізує свої плани щодо обходу України, то доведеться або підняти тарифи у багато разів, що зробить нашу ГТС неконкурентоспроможною, і зрештою через це постраждають споживачі в Україні, або просто списати левову частку вартості нашої ГТС на збитки. Збитки держави, збитки всіх українців. Це несправедливо. Якщо прискорену амортизацію нараховувати зараз, як цього вимагають стандарти, то з 2020 р. ми очікуємо зниження тарифу на транспортування газу більш як у дев'ять разів, оскільки транзитні активи будуть повністю амортизовані. У результаті цього український маршрут, швидше за все, стане найбільш конкурентним порівняно з усіма альтернативними маршрутами доставки російського газу до Європи. При цьому на збитки не доведеться списувати вартість нашої ГТС, бо вона буде відшкодована у повному обсязі. Зауважу, що російську сторону було завчасно повідомлено про нові умови транспортування газу, пов'язані з імплементацією європейського законодавства. Ми скористалися нашим правом, передбаченим діючим транзитним контрактом з "Газпромом", вимагати приведення транзитного тарифу до європейських умов. Ми багато разів пропонували зустрітися і надати всі необхідні роз'яснення щодо впровадження європейського енергетичного законодавства в нашій країні. На жаль, поки що "Газпром" не виконує своїх контрактних зобов'язань. Це є порушенням контракту, і виправлення цього порушення є однією з наших вимог до російської компанії у Стокгольмському арбітражі. Крім того, "Нафтогаз Україні" та Єврокомісія запропонували росіянам провести спільні переговори у тристоронньому форматі, щоб спробувати вирішити це питання якнайшвидше.

— Якщо "Газпром" буде використовувати українську ГТС для транзиту свого газу і після 2019 р., то чи треба переглядати затверджені регулятором розміри тарифів "вхід-вихід"?

— У разі, якщо "Газпром" або будь-яка інша компанія звернеться до оператора ГТС із заявкою про бронювання потужностей у значному обсязі та на достатньо великий термін, щоб очікувати матеріальні обсяги транзиту протягом нормального строку амортизації газотранспортних активів, то оператор згідно з прийнятим новим Кодексом газотранспортних мереж матиме право звернутися до НКРЕКП із пропозицією переглянути тарифи у бік зниження. Крім того, як було зазначено вище, навіть якщо цього не станеться, через прискорену амортизацію транзитних активів протягом 2016–2019 рр. уже 2020-го можливе зменшення вартості транзиту у більш як дев'ять разів. Проте якщо ціну на газ і тарифи на його транспортування визначають на рівні політично доцільної "собівартості", то це призводить до занепаду власного видобутку, неефективного споживання газу, дефіциту держбюджету та залежності від агресора.

— Чи є вже узгоджений проект реформування НАК "Нафтогаз України" та відокремлення оператора ГТС?

— Тут важливо не змішувати різні поняття, особливо не підміняти їх. Є законодавчі вимоги щодо відокремлення оператора ГТС. А є реформа "Нафтогазу", зокрема його можлива реструктуризація. Це різні речі, хоча вони і взаємопов'язані. Бо відокремлення транспортування є частиною державної енергетичної політики. Це вимога до будь-якої компанії, а не конкретно до "Нафтогазу Україні". Реформа НАКу є частиною державної політики власності. За це відповідає нещодавно сформована наглядова рада компанії. Політики та міністерство не мають безпосередньо втручатися в цей процес, бо це і є те політичне втручання, з яким бореться реформа корпоративного управління державних компаній, що її ми здійснюємо разом з ЄБРР за активної підтримки всіх наших міжнародних партнерів. Узгодженої моделі відокремлення ГТС поки що немає. Саме через спроби політичного втручання консенсус досі відсутній. Хоча згідно з Планом заходів щодо реформування газового сектору, за поданням Міненерговугільпрому модель і план відокремлення оператора ГТС повинні бути узгоджені із секретаріатом Енергетичного співтовариства до 30 січня 2016 р., а відповідна реструктуризація мала бути завершена до 31 травня 2016-го. Секретаріат Енергетичного співтовариства у березні провів слухання для обговорення проекту плану Міненерговугільпрому за участі міністерств і міжнародних партнерів. У проекті, що розглядався тоді, містилися значні комерційні, юридичні та кредитні ризики. Імплементація цього плану не дасть можливості створити оператора ГТС, який відповідав би європейським стандартам прозорості та операційної ефективності. Більш того, вона не дозволить залучити надійного міжнародного партнера до управління ГТС, що, у свою чергу, є однією з ключових умов підвищення рівня довіри європейської спільноти до ГТС України. Ми не мали можливості брати участь у розробці або коментувати документ Міненерговугільпрому, тому не знаємо, якою є його остаточна пропозиція.

— Як це вплине на оператора ГТС — ПАТ "Укртрансгаз"? Чи йому відведено роль "носія боргів", а нова компанія стане оператором ГТС? У плані реструктуризації "Нафтогазу" власне такий варіант докладно обґрунтовано.

— Оператор ГТС буде щороку отримувати приблизно втричі, або на 4 млрд дол., більше доходів від транзиту(у 2015 р. — до 2 млрд дол. — А.Є.). Відокремлення оператора ГТС передбачене Третім енергопакетом. "Нафтогаз" уже принаймні два роки пропонує конкретні механізми щодо того, як зробити оператора ГТС повністю незалежним.

— Ви кілька разів наголошували, що після 2019 р. тарифи на транспортування газу знизяться у дев'ять разів. Як тоді бути із залученням зарубіжного стратегічного інвестора для управління українською ГТС, який, як передбачається, вкладатиме кошти в модернізацію і розвиток вітчизняної ГТС? Чим його зацікавити?

— По-перше, варто робити акцент на залученні міжнародного партнера для оператора ГТС, а не тільки на залученні інвестора. Партнер повинен не тільки мати можливість інвестувати. Він має підвищити рівень довіри європейських компаній до нашої ГТС. Він має принести із собою сучасні комерційні практики. Він має допомагати ефективно боротися з корупцією тощо. По-друге, ми можемо залучити партнера вже наступного року. Оскільки ми очікуємо, що оператор ГТС отримуватиме лише від транзиту принаймні 6 млрд дол. щороку до 2020 р., то такий оператор буде інвестиційно привабливим. Так, очікується, що після 2020 р. доходи від транзиту суттєво впадуть. Але внутрішній ринок залишиться, і це теж значний та цікавий бізнес.

— Сьогодні йдеться про економічно обґрунтовані ціни на газ і тарифи на його транспортування. Слід очікувати ринкових тарифів і цін?

— Вкотре зазначу, що справжня ринкова економіка — це передусім ринок капіталу як механізм об'єднання (залучення) ресурсів і ефективного розподілу цих ресурсів. Ринок капіталу не стихія. Роль держави у ринковій економіці полягає не у розподілі ресурсів, а у створенні умов для ефективного функціонування ринків, передусім ринку капіталу.

— НАК "Нафтогаз України" бореться із "Газпромом" за справедливі умови транзиту та імпорту газу, але чому при цьому повинні потерпати учасники українського ринку природного газу?

— Слід зазначити, що всі імпортери газу (в тому числі "Нафтогаз") сплачують затверджені НКРЕКП тарифи за бронювання точки входу в українську ГТС. Ми впевнені, що "Газпром" також заплатить якщо не в результаті тристоронніх переговорів за участі Єврокомісії, то за рішенням Стокгольмського арбітражу. Причому відшкодує юридичні витрати та заплатить відсотки за несвоєчасну оплату. Навпаки, на даний момент RAB-тарифи (стимулююче ціноутворення) не діють лише для внутрішніх пунктів входу-виходу. Але ми очікуємо, що найближчим часом НКРЕКП прийме відповідне рішення, і всі учасники ринку газу будуть в однакових умовах. Розуміючи методику розрахунку, ми не очікуємо суттєвих змін вартості послуг транспортування для внутрішніх споживачів, хоча остаточне рішення НКРЕКП нам невідоме.

— Чи не додає таке підвищення транспортних тарифів, особливо порівняно з тарифами операторів ГТС інших європейських країн, додаткових аргументів прихильникам "Північного потоку-2"?

— Важливо не плутати причину і наслідки. Саме через розвиток таких проектів, як "Північний потік-2" (які дають нам підстави очікувати припинення транзиту з 2020 р.), у розрахунку тарифів використовується прискорена амортизація, а не навпаки. Як я вже згадував вище, якби "Газпром" забронював потужності на більший строк, у нас були б підстави очікувати матеріальні обсяги транзиту, і в регулятора ринку були б підстави переглянути тарифи у бік зменшення. Звертаю вашу увагу на те, що нові тарифи не є найвищими навіть у нашому регіоні (Південна, Центральна та Східна Європа). Є інтрерконектори, де тарифи значно вищі. А якщо привести всі тарифи до однакових умов щодо завантаження газопроводів, строку економічно корисного життя, вартості капіталу, то наші тарифи будуть істотно нижчими за тарифи у сусідів. Крім того, якщо питання про "Північний потік-2", то ми маємо порівнювати не поточні тарифи, а тарифи з 2020 р., бо раніше цей газопровід побудований не буде. Ми вже вказували на очікування, що з 2020 р. наші тарифи будуть принаймні у дев'ять разів нижчими. Таким чином, український маршрут буде набагато дешевшим за "Північний потік-2".

— Чи не стане тарифне питання додатковим аргументом не для "Нафтогазу", як ви очікуєте, а для "Газпрому" у Стокгольмському арбітражі?

— Як я зазначав вище, навіть згідно з діючим контрактом з "Газпромом" Україна має право вимагати привести транзитну ставку у відповідність до європейських принципів формування тарифів. Саме це ми і робимо.


Інші новини