За роки Незалежності України

За роки Незалежності України

Нафтогаз та галузь України за роки Незалежності в подіях та фактах

1991

Укргазвидобування ввело в експлуатацію установку сайклінг-процесу на Тимофіївському газоконденсатному родовищі (Полтавська область). Сайклінг-процес – передова на той час технологія підвищення коефіцієнту вилучення газового конденсату. Полягає у закачуванні частини видобутого газу у продуктивний пласт з метою підтримання пластового тиску.

1992

Укртрансгаз ввів в експлуатацію компресорну станцію «Софіївська» (Черкаська область) на магістральних газопроводах «Уренгой-Помари-Ужгород» та «Прогрес». Ці газогони здійснюють транспортування газу для внутрішніх споживачів та транзит газу до країн Європи. 

1993

Чорноморнафтогаз почав експлуатувати Штормове газове родовище на Чорному морі. Родовище розташоване на шельфі Чорного моря в Північно-Кримській тектонічній зоні Каркінітсько-Північно-Кримського прогину. Початкові видобувні запаси родовища складали близько 17 млрд куб. м природного газу та 1,3 млн тонн конденсату. 

 

Укргазвидобування ввело в дію установку сайклінг-процесу на Котелевському газоконденсатному родовищі (Полтавська область).

 

Укртрансгаз запустив компресорну станцію «Орлівка» (Одеська область), що поблизу кордону з Румунією, на магістральному газопроводі «Ананьїв – Тирасполь – Ізмаїл». Цей газогін здійснює транспортування газу для внутрішніх споживачів та транзит газу до країн Європи.

 

Засновано Українську нафтогазову академію (УНГА). Академія – неприбуткова громадська організація, що об’єднує провідних вчених, а також колективи галузевих інститутів, навчальних закладів, установ і підприємств, що здійснюють науково-технічне забезпечення нафтогазової галузі.

1994

Введено в експлуатацію газопровід Торжок – Долина для збільшення обсягів транзиту газу територією України.


Розпочато реалізацію програми реконструкції компресорних станцій та програми встановлення лічильників у житловому фонді.

1995

Україна стала членом Міжнародного газового союзу (МСГ), професійної недержавної некомерційної асоціації, яка об'єднує понад 100 членів-представників (компанії, організації, фахові спілки) з 71 країни світу, на які припадає 95% світового видобутку природного газу. Союз був заснований у 1931 році для сприяння розвитку газової промисловості у світовому масштабі. 


Укртрансгаз ввів в експлуатацію магістральний газопровід Тула – Шостка – Київ, щоб забезпечувати поставки в Україну та транзит природного газу з гігантського Ямбурзького газоконденсатного родовища на півночі Тюменської області Росії.

1996

Укртрансгаз почав впровадження внутрішньотрубної діагностики магістральних газопроводів за допомогою «інтелектуальних» поршнів.


Це дозволяло без зупинки роботи газопроводу провести діагностику стану металу труби та виявити дефекти. Своєчасне виявлення та усунення таких дефектів допомагає уникнути аварійних ситуацій на газопроводах, а, отже, підвищує надійність газопроводів та забезпечує  стабільне транспортування газу.

1997

На Шебелинському газопереробному заводі (Харківська область, Укргазвидобування) введено в експлуатацію установку каталітичного риформінгу та вперше в Україні розпочато випуск неетильованих високооктанових бензинів.

1998

Уряд створив Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України». Метою новоствореної компанії визначили ефективне функціонування та сталий розвиток важливої частини економіки – нафтогазової галузі, а також зміцнення ролі України як важливої ланки енергетичної безпеки Європи.


Газотранспортна система України успішно виконувала роль надійного «енергетичного мосту» на Євразійському континенті: транзит природного газу територією України виріс до максимального обсягу – 141 млрд кубометрів.

1999

Для забезпечення газом споживачів східної частини Кримського півострова побудовано та введено в експлуатацію газопроводи Джанкой - Феодосія – Керч довжиною 268,6 км.


Укртрансгаз ввів в дію магістральний газопровід Хуст – Сату-Маре довжиною 20 км для транспортування цим напрямом на румунський ринок до 4 млрд куб. природного газу на рік. 


Укргазвидобування ввело в роботу Яблунівський газопереробний завод (Полтавська область). Виробнича потужність заводу на рік – 2 млрд куб. м газу, 108 тис. тонн зрідженого газу, 57 тис. тонн стабільного бензину, 160 тис. тонн стабільного газового конденсату. 


Чорноморнафтогаз відкрив Північно-Казантипське газове родовище на Азовському морі. Це перше відкрите в акваторії Азовського моря велике газоконденсатне родовище. Балансові запаси родовища оцінювались в розмірі близько 20 млрд куб. м природного газу. 

2000

Чорноморнафтогаз відкрив Східно-Казантипське газове родовище на Азовському морі з балансовими запасами природного газу в 10 млрд куб. м.


Укртранснафта забезпечила максимальний обсяг транзиту нафти територією України — 56,4 млн тонн. Нафтотранспортна система України транзитує нафту з Росії та інших нафтовидобувних країн до країн Європейського Союзу. 

2001

Укртранснафта завершила будівництво нафтопроводу Одеса – Броди. Передбачалось використовувати нафтопровід для транзиту каспійської нафти до країн Східної та Центральної Європи, оминаючи територію Росії, з перспективою продовження маршруту до портів Балтійського моря. Експлуатаційна довжина нафтопроводу – 674 км, проектна потужність – 14,5 млн тонн нафти на рік. 

Чорноморнафтогаз відкрив Північно-Булганацьке газове родовище на Азовському морі, початкові видобувні запаси природного газу – 840 млн куб. м. 

Укртрансгаз ввів в експлуатацію компресорну станцію «Тарутине» (Одеська область) на магістральному газопроводі «Ананьїв – Тирасполь – Ізмаїл», яким здійснюється транспортування газу для внутрішніх споживачів та транзит газу до країн Європи. 

2002

Укртранснафта завершила будівництво морського нафтового терміналу «Південний» (Одеська область) для приймання та відвантаження нафти для подальшого транспортування магістральними нафтопроводами України. Потужність терміналу – 14,5 млн тонн нафти на рік; дедвейт нафтових танкерів – до 110 тис. тонн; ємність резервуарного парку – 200 тис. куб. м. 

Укргазвидобування відкрило Кобзівське газоконденсатне родовище (Харківська область) із балансовими запасами 43,4 млрд куб. м.


Укртрансгаз ввів у експлуатацію новий цех на компресорній станції «Ужгород» на українсько-словацькому кордоні. Цех дозволив збільшити потужності української газотранспортної системи з транзиту газу у західному напрямі. 

2003

Укргазвидобування ввело в експлуатацію Кобзівське газоконденсатне родовище, а Чорноморнафтогаз — Східно-Казантипське газове родовище на Азовському морі. 

 

Укртрансгаз запустив новий цех на компресорній станції «Долина» (Івано-Франківська область). КС «Долина» працює на семи магістральних та декількох регіональних газопроводах і є однією з вузлових станцій на шляху транзитних газопроводів Київ – Захід України, Івацевичі – Долина, Торжок – Долина та початком двох ниток газопроводів Долина – Ужгород – Держкордон.

 

На компресорній станції «Ставище» ввели в експлуатацію газоперекачувальну установку комбінованого циклу «Водолій» з коефіцієнтом корисної дії  43%. Технологія «Водолій» спрямована на значне підвищення енергоефективності роботи газоперекачувального обладнання. 

 

Нафтогаз започатковує низку проектів з освоєння вуглеводневих ресурсів за межами України — у Єгипті, Об’єднаних Арабських Еміратах, Лівії, Росії.

2004

Укргазвидобування завершило реконструкцію Шебелинського газопереробного заводу і довело потужність переробки до 1 млн тонн сировини на рік.

 

На Куличихінському газоконденсатному родовищі впроваджено технологію сайклінг-процесу, щоб збільшити обсяги видобутку газового конденсату. 

 

Чорноморнафтогаз нарощує ресурсну базу для збільшення видобутку природного газу в акваторії Азовського моря і вводить в експлуатацію Північно-Булганацьке газове родовище на Азовському морі.

2006

Компанію «Нафтогаз України» призначено Головною організацією зі стандартизації в нафтогазовому комплексі. Створено організаційну структуру для впровадження у вітчизняному нафтогазовому комплексі міжнародних і європейських стандартів.


Завершено будівництво другої черги (Газовий метрологічний центр) Центру метрології нафти, нафтопродуктів, природного та зрідженого газу (м. Боярка, Київська область).

2007

Укртрансгаз ввів у експлуатацію компресорний цех на Опарському підземному сховищі газу. Новий цех дозволив збільшити обсяги закачування/відбору природного газу. Опарське ПСГ належить до Західного комплексу сховищ, який створено у Прикарпатському регіоні, і забезпечує надійність постачання газу українським  споживачам та транзит газу до ЄС.

2008

Укртрансгаз ввів у дію компресорну станцію «Бобровницька» для закачки-відбору газу на Червонопартизанському ПСГ і забезпечення роботи магістрального газопроводу Тула - Шостка - Київ.

2009

«Газова війна» між Україною та Росією: Газпром припинив постачання природного газу Україні та одночасно значно зменшив обсяги газу для транзиту до країн ЄС.  


Вперше ГТС України почала транспортувати газ із заходу на схід, забезпечуючи потреби внутрішніх споживачів запасами газу зі сховищ, зберігаючи при цьому зобов’язання з транзиту газу. 


Проект Нафтогазу у Єгипті отримав промисловий приплив нафти дебітом 80 тонн (588 барелів) на добу. 

2010

Нафтогаз став асоційованим членом Європейського союзу газової промисловості «Єврогаз», недержавної неприбуткової професійної асоціації, членами якої є компанії, організації, фахові спілки газового ринку Європи. Завдання організації – сприяння розвитку європейського газового ринку, розширення міжнародного співробітництва у газовій галузі, забезпечення інтересів європейських компаній у питаннях постачання, продажу та зберігання природного газу.


Верховна Рада прийняла Закон України «Про засади функціонування ринку природного газу», який пришвидшив розвиток конкурентного ринку природного газу в Україні та сприяв його інтеграції у європейський та світовий енергетичні ринки.

2011

Україна стала повноправним членом Європейського енергетичного співтовариства (Energy Community). 


Україна офіційно завершила процес приєднання до договору про заснування Енергетичного співтовариства ЄС та країн Південно-Східної Європи після ратифікації Верховною Радою відповідного закону. 


Нафтогаз розпочав проект модернізації газотранспортної системи України: 19 липня зварено перший стик реконструкції магістрального газопроводу Уренгой – Помари – Ужгород, важливої ланки газотранспортного транзитного коридору на Євразійському континенті.

2012

ДП «Закордоннафтогаз» НАК «Нафтогаз України» підписало концесійні угоди з Єгиптом та державною холдинговою нафтовою компанією «Гануб Ель-Ваді» на проведення розвідки, розробки та експлуатації родовищ нафти і газу у Східній пустелі Єгипту.


НАК «Нафтогаз України» та RWE Supply&Trading GmbH (RWEST, Німеччина) уклали рамкову Угоду про купівлю-продаж природного газу. Це дозволило розпочати поставки природного газу в Україну з території Польщі у листопаді 2012 року.


Високотехнологічна самопідйомна плавуча бурова установка «Петро Годованець» завершила буріння першої свердловини на Одеському газовому родовищі в акваторії Чорного моря. 


Нафтогаз і Ferrostaаl Industrieanlagen GmbH (Німеччина) підписали Меморандум про взаєморозуміння стосовно модернізації обладнання на газокомпресорній станції Бар (Вінницька область) магістрального газопроводу «Союз», важливої складової транзитного потенціалу газотранспортної системи України. 

2013

На шельфі Чорного моря на Архангельському родовищі газу розпочала роботу самопідйомна плавуча бурова установка (СПБУ) «Незалежність»: 1 лютого вона розпочала буріння своєї першої свердловини. 


Видобуток газу на шельфі Чорного і Азовського морів, порівняно з 2012 роком, зріс на третину  завдяки новим свердловинам та обладнанню. 


Нафтогаз відкрив Південно-Руновщинське нафтове родовище на Будищансько-Чутівській ділянці (Полтавська область).

2014

Нафтогаз і Укртрансгаз приєднались до системи відображення даних  ПСГ Європи AGSI+ за стандартами асоціації європейських операторів підземних газових сховищ (GSE). Відтоді дані про запаси газу в ПСГ доступні клієнтам як в Україні, так і за її межами. 


Така відкритість та вигідні тарифи на зберігання залучили нових клієнтів: станом на початок 2021 року третину газу в українських сховищах зберігали майже 100 іноземних трейдерів з 24 країн. 


Укртрансгаз домовився з європейськими операторами ГТС Eustream a.s. (Словаччина), Gaz-System SA (Польща) та FGSZ (Угорщина) про реверс природного газу з європейського напряму. Це дозволило українській ГТС працювати одночасно для транзиту російського газу до Європи, імпорту європейського газу до України та постачання газу українським споживачам.


Після окупації Криму Газпром спробував підвищити ціну на газ для України. У відповідь Нафтогаз направив Газпрому пропозиції щодо перегляду контракту на постачання газу і передарбітражну ноту з пропозицією врегулювати спірні питання щодо положень договору купівлі-продажу природного газу (від 2009 року) шляхом переговорів.


Сторони не досягли компромісу і Нафтогаз подав позов до Арбітражного інституту при Торговельній палаті Стокгольму (Стокгольмський арбітраж) із вимогою встановлення справедливої та ринкової ціни на газ. Також Нафтогаз вимагав стягнути з Газпрому переплату за газ, який поставлявся НАК «Нафтогаз України» з 2010 року. 


Нафтогаз також ініціював арбітражне провадження у Стокгольмському арбітражі для зміни контракту з Газпромом на транзит природного газу територією України. Цей крок пов'язаний з необхідністю виконати зобов'язання України як члена Енергетичного співтовариства щодо імплементації європейського енергетичного законодавства, зокрема, положень так званого Третього енергопакету,  до 1 січня 2015 року.


Розпочався видобуток газу у спільному проекті з Єгипетською генеральною нафтовою корпорацією (ЄГНК) Alam Еl Shawish East: пробурені 16 пошукових, 12 розвідувальних та 12 експлуатаційних свердловин, розвідано сім нафтогазових родовищ, на чотирьох з яких розпочато видобуток.


За посередництва Єврокомісії Нафтогаз і Газпром домовились про перший «зимовий» газовий пакет: за необхідності Нафтогаз замовлятиме газ у Газпрому  за гнучким графіком і без умови «бери або плати». 

2015

Нафтогаз ініціював арбітражне провадження в Арбітражному інституті при торговельній палаті м. Стокгольм щодо внесення змін до контракту між Нафтогазом та Газпромом на транзит природного газу територією України та контракту на постачання газу до України.


Восени Україна вперше повністю відмовилася від споживання російського газу. 

2016

Європа стала єдиним джерелом імпорту газу до України: Україна не купує газ із Росії, закриваючи свої потреби газом власного видобутку та імпортом газу з ЄС. 


Російській Федерації вручено офіційне письмове повідомлення від Нафтогазу про інвестиційний спір в рамках двосторонньої угоди про взаємний захист інвестицій між Росією та Україною за активи Нафтогазу в Криму.


Укртрансгаз та словацький оператор ГТС Eustream з 1 квітня перевели пункт з’єднання Будінце у двосторонній режим роботи, при якому можливе фізичне транспортування газу в обох напрямках. 


Відбулось перше засідання нової наглядової ради Нафтогазу із більшістю незалежних директорів.

2017

Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги Газпрому щодо застосування принципу "бери або плати" у контракті на постачання газу. 


Підприємства Групи Нафтогаз подали позовну заяву з вимогою до Росії відшкодувати 5 млрд дол. США збитків у зв’язку з захопленням активів у Криму.


Нафтогаз почав перший етап відокремлення функції оператора ГТС — створення на базі Укртрансгазу філії «Оператор ГТС України», яка сконцентрувала всі бізнес-процеси, активи і фахівців, що необхідні і достатні для забезпечення транспортування природного газу територією України.


Україна увійшла в двадцятку найкращих газових хабів Європи за рейтингом Європейської асоціації газових трейдерів (EFET).


Стокгольмський арбітраж ухвалив остаточне рішення на користь Нафтогазу за усіма спірними питанням щодо контракту на поставку газу з ПАТ «Газпром»: ціноутворення, положення «бери або плати» та визнання недійсними інших положень, які є необґрунтованими і суперечать принципам конкуренції.

2018

Стокгольмський арбітраж виніс остаточне рішення у спорі Нафтогазу і Газпрому: Нафтогазу присудили компенсацію в 4,6 млрд долл США. Шляхом взаємозаліку 2 млрд долл спрямували на погашення боргу за газ перед Газпромом. Російська компанія намагалась оскаржити рішення арбітрів.


Газпром відмовився виконувати рішення арбітражу, зокрема — постачати газ Нафтогазу за цінами європейських газових хабів. 


Нафтогаз ініціював акцію «Прикрути»: вся Україна добровільно знизила споживання газу, щоб виконати зобов’язання щодо транзиту газу з РФ до ЄС, коли Газпром знизив тиск газу на вході в українську ГТС.

2019

Україна готується завершити анбандлінг Нафтогазу (розділення функцій продажу та транспортування газу) та здійснює реформу газового ринку, наближаючись до норм ЄС.


Україна домоглася укладання 5-річного контракту на транзит газу з РФ до ЄС своєю територією. Очікуваний дохід — близько 7 млрд долл. Нафтогаз виступив організатором транзиту російського газу через Україну, Газпром — один із багатьох замовників послуги транзиту.

2020

1 січня відбувся анбандлінг Нафтогазу: транспортування газу виокремлено в нову компанію — ТОВ «Оператор ГТС України». Нафтогаз продовжує управляти бізнесом із зберігання газу — функції оператора ПСГ виконує Укртрансгаз. 


З 1 серпня запрацював вільний ринок газу для населення: кожен українець може самостійно обирати та змінювати постачальника газу і тарифні плани. 


Укргазвидобування підписало з урядом угоди про розподіл продукції на чотирьох ділянках — Балаклійській, Іванівській, Бузівській і Берестянській. Компанія підтверджує готовність протягом перших п'яти років інвестувати в їх розробку 3,6 млрд грн.


Нафтогаз отримав ліцензії на розробку Юзівської ділянки та шельфу Чорного моря.