Заява ПАТ «Газпром» (російська федерація), зроблена увечері 27 вересня, про начебто запровадження росією санкцій проти Нафтогазу та призупиненням фінансових операцій через ініційований Нафтогазом арбітраж, є ще одним прикладом зневаги до верховенства права. Ця заява вкотре доводить, що Газпром є інструментом незаконної агресивної війни рф проти України.
Газпром викривляє інформацію та маніпулює фактами. НАК «Нафтогаз України» послався на форс-мажорні обставини, які унеможливили від травня транспортування газу через точку входу «Сохранівка», оскільки вона контролюється збройними силами росії. Натомість Нафтогаз запропонував перекинути ці обсяги транзиту на іншу точку входу - «Суджа» - без жодних додаткових витрат з боку російської сторони. Отже, Нафтогаз надав необхідні послуги, проте Газпром відмовився ними скористатися. Всупереч твердженням Газпрому, контракт не дає Газпрому права виправдовувати невиконання своїх платіжних зобов’язань форс-мажорними обставинами, які зазначив Нафтогаз.
Запровадження Швецією та Швейцарією санкцій через російську агресію проти України, очевидно, жодним чином не впливає ані на зміст та застосування відповідного законодавства, ані на неупереджене проведення арбітражу незалежними арбітрами, призначеними обома сторонами спору. Арбітраж відбудеться незалежно від участі в ньому Газпрому.
Відповідно до чинної угоди про надання послуг з транспортування природного газу, укладеної в 2019 році між Газпромом та Нафтогазом, Газпром визнає право Нафтогазу звертатися до арбітражу у випадку виникнення спорів. Наразі, коли Нафтогаз використовує це право, це є звичайною реалізацією договірного права, а не «недружнім актом». Погроза Газпрому про накладення російських санкцій проти законного використання Нафтогазом цього права вкотре доводить тісний зв’язок між Газпромом з російською державою та ставить під загрозу весь міжнародний механізм мирного розв’язання спорів, учасником якого росія є відповідно до Нью-Йоркської конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень від 1958 року.
