П’ять років газової незалежності України — результат проведених реформ на енергетичному ринку. Ці зміни мали позитивний ефект не лише для Нафтогазу та державного бюджету, але й для споживачів газу — населення та бізнесу.
Про це заявили під час брифінгу «П’ять років газової незалежності» представники урядових структур та державних підприємств газової галузі.
«Українська енергетична система більше не є ізольованою, адже ми стали частиною європейського газового ринку. Нам вдалось закласти фундамент для роботи конкурентного і відкритого ринку, провести анбандлінг “Нафтогазу” і створити оператора газотранспортної системи згідно європейських стандартів. Україна і далі має впроваджувати європейське право в енергетичному секторі та імплементувати Додаток 27 до Угоди про асоціацію з ЄС. Загалом, порядок денний Європейського Союзу та України дуже амбітний: йдеться про Зелену угоду, Четвертий енергопакет. Я бачу зацікавлення у долученні України до Водневої стратегії ЄС», — зазначила Ольга Стефанішина, віце-прем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.
Голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв підкреслив, що диверсифікація постачання газу та можливість відмовитись від придбання газу у Російської Федерації стали базою для подальших успіхів. “Стокгольмський арбітраж неможливо було виграти без диверсифікації та незалежності від Газпрому”, — сказав він.
Як зауважив Коболєв, Україні потрібно виконати ще три завдання, щоб український газовий ринок відповідав європейському: оновити Кодекс газотранспортної системи (ГТС), зняти спеціальні обов’язки (ПСО) в частині теплоенергетики та провести повноцінний анбандлінг в сегменті розподілу газу (у частині відокремлення газзбутів від операторів розподілу).
«Кодекс ГТС України треба привести до європейського стандарту. Він вимагатиме більшого порядку від учасників ринку, в першу чергу — операторів розподілу газу (облгазів), які мають діяти чітко, не дискримінувати нікого», — сказав керівник Нафтогазу.
«Протягом цього року ми продемонстрували, що працюємо, як європейський незалежний оператор. Показовим елементом успішності нашої роботи можна вважати те, що у нас не було і немає конфліктів або звинувачень з боку Газпрому. Ми працюємо непомітно для кінцевих споживачів, і це теж, я вважаю, можна вважати досягненням. Ми продовжуємо впроваджувати новітні продукти. Цього року ми впровадили послугу short-haul (короткий транзит), який дозволив залучити до українських підземних сховищ газу рекордний обсяг газу — 27 млрд куб. м, з яких 10 млрд належать компаніям-нерезидентам», — розповів генеральний директор Оператора ГТС України Сергій Макогон.
Наступними пріоритетами Макогон вбачає завершення впровадження всіх європейських кодексів на кордонах України (зокрема, з Румунією та Словаччиною), затвердження на законодавчому рівні можливості Оператора ГТС купувати на біржі газ для виконання послуг балансування, впровадження механізму нейтральності, підтримку роздрібного ринку газу, перехід на використання енергетичних одиниць згідно європейських практик, посилення співпраці з операторами інших країн (у пріоритеті – Польща та Угорщина ) та отримання доступу до каспійського газу через Трансбалканський газопровід.
Член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Оксана Кривенко зауважила, що комісія прийняла все необхідне вторинне законодавство, але не зупиняється у синхронізації українського та європейського ринків газу.
«Ми є рефері між споживачами і постачальниками послуг. Ми максимально спростили умови, строки і кількість документів для зміни постачальника газу. Нові можливості на ринку газу мають створити всі умови для конкуренції за споживача, надання найкращих сервісів і продуктів», — підкреслила Кривенко.
За словами Ольги Бєлькової, директорки з питань взаємодії з державними органами та міжнародними організаціями ОГТСУ, Україна потребує симетрії у відносинах з європейськими країнами та глибшої інтеграції в європейський газовий ринок.
Вона звернула увагу, що близько 80% доходів ОГТСУ отримує від міжнародної діяльності. Українська ГТС є унікальною за розміром і дизайном, але її операційна спроможність така, що найбільш ефективне її використання можливе лише за умови великих обсягів транзиту. Тому будівництво газопроводів «Північний потік-2» або «Турецький потік» є викликом для України. Це також виклик і для низки країн Східної, Центральної, Південної Європи.
«Українська ГТС має отримати роль засадничої на європейському ринку газу, а не запасної. Ми не хочемо і не зможемо утримувати сьогоднішні потужності, маючи суттєво менші обсяги газу. Для цього нам потрібна глибша інтеграція в європейський ринок газу. На жаль, ми не бачимо повної взаємності сьогодні з боку деяких країн поруч. Для більш оптимальної роботи нам потрібне повне впровадження всіх норм кодексів ЄС. Ця робота вже майже завершена із Польщею, Угорщиною, є потенціал змін із Словаччиною, Румунією Молдовою», — відзначила Бєлькова.
Олена Зеркаль, радниця голови правління Нафтогазу, відзначила необхідність глибинного скринінгу українського законодавства та порівняння з європейським. Це допоможе захистити права України в діалозі з європейськими партнерами та стати привабливішими для спільних проектів.
«Для нас важливо перенести точки доступу на східний кордон. Такий газовий роумінг має стати робочим інструментом для нас і наших сусідів. Для цього нам потрібно знайти точки дотику, щоб наші сусіди разом з нам лобіювали зміни як частину європейського газового ринку», — підкреслила Зеркаль.
Відеозапис брифінгу доступний за посиланням.
Департамент з інтегрованих комунікацій
НАК «Нафтогаз України»
